У рамках «Днів науки 2022» 16 травня в Острозькій академії відбулася українсько-польська дискусійна паенль «Культура проти війни». Модерував захід Дмитро Шевчук, доктор філософських наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи НаУОА, а також Марек Рембєж, доктор габілітований, професор Інституту педагогіки, Інституту наук про культуру Cілезького університету.
«Дні науки – це наша традиційна конференція, яка об’єднує науковців, викладачів, студентів, аспірантів. Одним із заходів, який ми вирішили провести в рамках Днів науки, є польсько-українська дискусія. Ми хотіли висловити вдячність польським колегам, бо їхня підтримка є неймовірною, а також обговорити те, що відбувається сьогодні в Україні»,
Серед спікерів – Ольга Копієвська, докторка культурології, професорка, в.о. ректора Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв; Пьотр Пшибиш, доктор габілітований, професор Ґданського університету; Петро Кралюк, доктор філософських наук, професор, голова вченої ради Національного університету «Острозька академія»; Аґнєшка Лукасік-Турецька, доктор габілітований, професор, директор Інституту наук про політику і адміністрування Люблінського католицького університету Іоана Павла ІІ; Тетяна Власевич, кандидатка філософських наук, доцентка, заступниця декана філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
Ольга Копієвська розповіла про досвід навчання студентів у Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв під час війни. Вона зазначила, що викладачі закладу під час практичних або семінарських занять почали акцентувати увагу на темі культурної й мистецької практики в умовах воєнного стану. Студенти прагнули говорити про культурну практику як інструмент для перемоги. Ольга Копієвська розповіла й про творчий внесок студентів НАКККіМ у перемогу України.
«По-перше, постійна робота над вірою, правдою, мудрістю, красою є противагою війні й тотальному знищенню, яке зараз відбувається. По-друге, культура може бути способом зменшення болю для постраждалих, а після закінчення війни – засобом вироблення спільної пам’яті українців і поляків, формування спільної ідентичності й гордості за народ»,
Петро Кралюк зауважив, що російську культуру значною мірою відтворили українці. Знакові постаті російської культури – це люди, які мають українське походження: Микола Гоголь, Федір Достоєвський, Олександр Солженіцин.
«Вони були прихильниками імперії, пропонували нам імперське мислення, і певним чином є винними в тому, що росіяни зараз воюють в Україні. Але з іншої сторони, знаючи твори цих письменників, можна було передбачити, що Росія все-таки нападе на Україну. Зокрема передбачення сьогоднішньої війни чітко простежується у книзі Солженіцина «Архіпелаг ГУЛАГ». На жаль, ми не зовсім уміло прочитали цей твір. Тому культура – різнопланова. Є моменти в ній, які зорієнтовані на мир, є ті – що на війну. Потрібно в комплексі розглядати культуру»,
Аґнєшка Лукасік-Турецька наголосила на тому, що війна, яка зараз відбувається в Україні, є не традиційною, а гібридною. Крім військових дій, ми спостерігаємо й потужну інформаційну війну, але культура може протидіяти війні. Спікерка закцентувала увагу на трьох функціях культури: функція зміцнення – культура допомагає втекти від тієї жахливої реальності, у якій сьогодні знаходяться українці, пережити її; адаптивна функція – культура допомагає пристосуватися до цих важких реалій і вижити в них; інтеграційна функція – культура може й об’єднує навколо себе українців.
Тетяна Власевич розповіла про те, як Львів використовує культуру, щоб протидіяти війні. Спікерка зазначила про проект «Укриття», у рамках якого художники й фотографи мали можливість виставляти свої роботи, присвячені проблемам війни
«Війна – це не лише фронт, але й тил. Укриття потрібне не тільки людям, а також визначним культурним й архітектурним пам’яткам»,
Також спікерка закцентувала увагу на проекті «Мистецтво проти насильства» й виставці львівських і вимушено переселених художників «Коли говорять гармати – музи не мовчать!!!»
«Сподіваємося, що ми вже незабаром переможемо й настане мир на нашій землі»,
Діалогу між українськими й польськими учасниками сприяв переклад основних тез доповідачів, який здіснювала випускниця НаУОА Анастасія Верховецька.
Читайте також:
