20 лютого в студентсько-викладацькому храмі преподобного Федора Острозького Національного університету «Острозька академія» відбулася панахида присвячена Дню пам’яті Героїв Небесної Сотні. Студенти, викладачі та працівники НаУОА мали змогу дистанційно долучитися до заходу через онлайн-трансляцію дійства на ютуб-каналі храму.
Саме 18-21 лютого 2014 року у Києві відбулися найжорсткіші протистояння між силовиками та учасниками Революції Гідності. 20 лютого 2014 року загинуло найбільше активістів Євромайдану. Ця боротьба українських громадян за свої права та демократичний вибір стала наймасштабнішим протестом у новій історії нашої держави.
«У Святому Письмі Ісус Христос говорить: «Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх». Герої Небесної сотні показали справжню силу патріотизму, жертовності та істинну любов до нашої держави. Подія, яку ми називаємо Революцією Гідності стала небаченим торжеством потенціалу незламного духу, єдності, прагнення до свободи та гідного життя нашого українського народу. Жертви на майдані й пролита кров не були марними. Кров воїнів Небесної Сотні прискорила процес становлення незалежної України як держави на багато років вперед, що дозволило нам реалізовувати євроатлантичні прагнення та отримати духовну незалежність. І задля того, щоб жертва героїв продовжувала реалізовуватися у кращому житті ми будемо разом молитися та працювати. І нехай допомагає нам у цьому Господь! Слава нашому Богу, слава Україні і вічна пам’ять Героям Небесної Сотні!» – зауважив настоятель храму преподобного Федора Острозького Національного університету «Острозька академія» професор Василь Жуковський.
Також Отець Василь зацитував вітчизняну поетесу Мар’яну Савку, яка емоційно описує лютневі дні 2014 року:
«Пливуть гроби по морю, як човни –
по морю рук, по морю сліз і гніву.
Пливуть в човнах розтерзані сини
на хвилі молитов і переспіву.
Так, ніби в жилах замерзає кров,
а потім б’є у скроні голос крові
за тим, хто тихо жив, а відійшов
у дзвонах слави праведним героєм.
Пливуть човни, гойдає кожну лодь
людська долоня, тепла і тремтяча,
човнами править втишений Господь,
а серце розривається і плаче.
І кожна мати плаче, і пече
їй кожна рана у чужого сина.
Стоїть Майдан братів – плече в плече,
і разом з ним ридає Україна.
Нехай же вам, герої, віддає
Святий Петро ключі від того раю,
де убієнний ангелом стає,
бо він герой. Герої не вмирають.
Герої не вмирають. Просто йдуть
з Майдану – в небо. В лицарі – зі смерті.
Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть…
Героєм слава – вписано у серці.»
Пам’ятаймо про те, якою високою ціною нам довелося заплатити, аби звільнитися від диктатури у нашій державі. 7 років тому 109 загиблих Небесної Сотні та більше 2500 тисяч поранених хоробро та віддано боролись заради нашого майбутнього. Вічна слава Героям! Слава Україні!
