18 березня в Національному університеті «Острозька академія» відбулося п'яте засідання Острозьких наукових читань. Спікер заходу – кандидат історичних наук, доктор теології, директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило – виступив із лекцією на тему «Українська спадщина на Афоні: острозькі стародруки XVI–XVII століть в бібліотеках афонських монастирів».
Із вступним словом до присутніх звернувся кандидат історичних наук, керівник Центру вивчення спадщини князів Острозьких Ігор Тесленко:
«На наших семінарах ми обговорюємо доповіді колег, які представляють результати своїх поточних досліджень. Сьогоднішнім гостем Острозьких наукових читань є Сергій Шумило – історик Церкви, який вивчає українсько-грецькі духовно-культурні зв’язки, яким присвятив дисертацію й численну кількість публікацій. Надзвичайно важливо, що у своїх студіях наш доповідач звертає увагу також і на острозькі сюжети. Не секрет, що острозький інтелектуальний гурток перебував під великим впливом грецької культури, і вплив цей ми можемо спостерігати не лише на рівні циркуляції певних текстів. Він виражався й в особистих контактах. Греки, чи то церковні ієрархи, чи світські персони, на запрошення князя Василя-Костянтина Острозького бували в місті над Вілією, жили і творили у ньому».
У своєму виступі Сергій Шумило поділився досвідом роботи в афонських монастирях і видавничими планами.
«Упродовж тисячолітньої історії наших взаємин, українці сприймали Афон як один із найбільших духовних центрів християнського світу. Звідси на Русь відправлялися місіонери, які несли Боже слово східним слов’янам. Чимало вихідців із Київської митрополії, починаючи ще з княжих часів, були прийняті до тутешніх чернечих громад. А оскільки вони не поривали зв’язків зі своєю батьківщиною, в бібліотеках афонських монастирів можна натрапити на розкішні колекції стародруків і рукописів, які прямо стосуються української історії»,
Лектор перерахував обителі, які в часи Середньовіччя й раннього модерну мали найтісніші контакти з Україною, а ще згадав і про ті українські осередки, які не давали цим контактам обірватися.
«Одним із центрів духовного й культурного життя в Україні в другій половині XVI століття стає місто Острог, у якому з ініціативи князя Василя-Костянтина створюється Слов’яно-греко-латинська академія, запроваджується книгодрукування, будуються православні монастирі й храми. Навколо острозького гуртка об’єднуються видатні церковні і світські діячі, частина яких мала грецьке походження. Є підстави вважати, що тісні особисті зв’язки з Афоном намагався підтримувати і князь Василь-Костянтин Острозький. Сприяючи відправці українських іноків на святу гору, він замовляв звідти книги для заснованої ним школи й друкарні»,
Спікер перерахував імена деяких українських афонітів, пов’язаних з Острогом, серед яких детальніше зупинився на постатях Івана Вишенського, Йова Княгиницького, Ісакія Борисковича, Кипріяна Острожанина.
«Острог мав доволі тісні зв’язки з Афоном, що проявлялися як у подорожах острозьких діячів на Афон, так і мандрівках афонських ченців до Острога. Однією з видимих форм такого зв’язку був обмін книгами. Так деякі острозькі видання потрапили до святої гори»,
Дослідник розповів про острозькі стародруки XVI – початку XVII століть у бібліотеках афонських монастирів. Зокрема, в колекції Зографського монастиря зберігаються такі острозькі видання, як Біблія 1581 р. (3 примірники); «Книга про єдину істинну православну віру» Василя Суразького 1588 р.; «Книга о Постничестві» Василя Великого 1594 р. (3 примірники); «Маргарит» Йоана Златоуста 1595 р. (2 примірники); Лікарство на оспалий умисл чоловічий 1607 р.
Враженнями від лекції поділився студент 4-го курсу спеціальності «Історія та археологія», лаборант Музею історії НаУОА Владислав Покотило:
«Афон є сьогодні скарбницею для українських науковців. Сергій Шумило зробив титанічну працю над дослідженням саме Острозьких стародруків. Пану Сергію вдалось віднайти особливі книги, які перебувають у зачинених монастирських архівах. Нещодавно він знайшов 3 примірники Острозької Біблії. Сподіваюся, що в майбутньому завдяки евристичним пошукам Сергія Шумила український читач зможе ознайомитися з каталогом рукописів і стародруків, які зберігаються на святій горі Афон».
