2025 року українська культурна спільнота відзначає 120-річчя від дня народження Уласа Самчука – видатного українського письменника, публіциста та громадського діяча, чия творча спадщина стала невід’ємною частиною національного літературного канону XX століття. Його життєвий і творчий шлях, позначений драматичними випробуваннями епохи, утілив долю цілого покоління української інтелігенції, що творила в умовах вимушеної еміграції, але не полишала духовного зв’язку з Батьківщиною.
Із нагоди цієї визначної дати 14 березня в Національному університеті «Острозька академія» відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Маєстат на краю часу: простір слова Уласа Самчука».
Модерувала відкриття заходу і пленарне засідання докторка філологічних наук, професорка кафедри української мови і літератури НаУОА Олександра Вісич.
«Назва нашої конференції підкреслює непересічну роль Уласа Самчука в історії української культури у світлі драматичних подій в Україні і світі, які так болісно перегукуються нам зараз. У контексті сьогодення особливо важливо вшановувати пам’ять особистостей, які мають такий масштаб, адже їхня воля й пасіонарність ведуть і наше покоління до гідного життя й поступу. Поміж них – випускник Острозької академії Олександр Подвишений. Олександр, навчаючись в аспірантурі, писав дисертацію, присвячену творчості Уласа Самчука, працював в архівах, мріяв видати неопубліковані тексти письменника. Тепер його мрія стає нашим обов'язком»,
Із вітальними словами до учасників конференції звернулися директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, доктор філологічних наук, професор, дійсний академік Академії наук України, голова Наглядової ради НаУОА Микола Жулинський, а також ректор НаУОА, доктор психологічних наук, професор Едуард Балашов.
«Сьогодні ми вшановуємо пам’ять видатного національного митця, талановитого літописця складної, трагічної та героїчної доби історії України Уласа Самчука, який переосмислив і художньо відтворив голосом історичної правди драму й трагедію української людини – національно свідомого українця, який потрапив у жорстокі жорна двох імперій: більшовицької та нацистської. Переконаний, що сьогоднішня науково-дослідницька екскурсія у творчу спадщину Уласа Самчука надзвичайно важлива, бо йому судилося правдиво й болісно, співпереживаючи, відтворити долю української людини у складні соціальні, історичні, політичні періоди національної історії. Творчість Уласа Самчука – це епічна панорама історичного буття українського народу, оригінальний героїчний, епічний роман-літопис зі своєю історіософською концепцією України»,
Також Микола Жулинський привітав Острозьку академію з тим, що університет послідовно й системно долучається до дослідження творчости Уласа Самчука. Зокрема Микола Жулинський наголосив, що Острозька академія гідно відзначила 100-річчя видатного письменника-волинянина, провівши Всеукраїнський конкурс дослідницьких робіт «Улас Самчук – видатний політичний діяч та літописець українського народу», підготувала до друку трилогію «Волинь», а згодом спільно з видавництвом «Фоліо» продовжила видання повного зібрання творів Уласа Самчука.
«Улас Самчук – ім’я, що вписане золотими літерами у скарбницю української літератури й громадської думки. 120 років минуло від дня його народження, але його слово залишається таким же живим і пророчим, як і тоді, коли він творив, сповнений віри в майбутнє України. Особливу роль у плеканні пам’яті про Уласа Самчука відіграє Острозька академія, у стінах якої досліджуються його твори, проводяться конференції, народжуються нові покоління літераторів і науковців, які несуть у світ ідеї, що ними жив і творив Улас Самчук. Щиро переконаний, що ця конференція стане не лише науковим форумом, але й простором духовного єднання навколо ідей, які виплекали такі світочі, як Улас Самчук. Нехай його слово надихає нас на нові відкриття і звершення, а також на нову боротьбу за українську культуру, правду й майбутнє»,
Також до учасників конференції із відеопривітанням звернулася розпорядниця спадщини Уласа Самчука (Канада) Оксана Бризгун-Соколик. Як розповіла Олександра Вісич, родина Соколиків відіграла виняткову роль у збереженні й популяризації творчости Уласа Самчука і завдяки їхнім зусиллям багато неопублікованих текстів побачили світ і доступні сьогодні. Острозька академія вже багато років співпрацює з родиною Соколиків, що дало змогу реалізувати низку проєктів, присвячених вивченню творчости Уласа Самчука.
«Доля дозволила мені особисто пізнати Уласа Самчука. Багато з нас у Торонто пам’ятає його: невисокий, міцно збудований, завжди усміхнений, товариський, дружній, щирий. Письменницька й громадська діяльності Уласа Самчука тісно пов’язані, притім він любив товариство, людей, рух, бував на всіх громадських, музичних й інших імпрезах, але перо було першим. Багато побаченого й почутого опинилося на папері. Улас Самчук сказав: «Я не тому письменник українського народу, що вмію писати. Я тому письменник, що відчуваю обов'язок перед народом». І свій обов’язок він виконав»,
Мета конференції – об’єднання зусиль дослідників творчости Уласа Самчука, переосмислення його літературної спадщини в контексті сучасних методологічних підходів й актуалізація внеску письменника в розвиток української літератури.
Конференція складалася із пленарного засідання, трьох секцій й презентації книг письменника, яку модерували завідувач кафедри теорії та історії держави і права НаУОА, доктор філософських наук, професор Петро Кралюк і директорка наукової бібліотеки НаУОА Галина Цеп’юк.
Робота конференції відбулася за такими напрямами:
- Улас Самчук на тлі епохи: творчі контакти, громадська діяльність, місця пам’яті.
- Доба й постаті в рецепції Уласа Самчука-публіциста.
- Genius loci: волинський текст Уласа Самчука.
- Пріоритети й еволюція художніх практик Уласа Самчука в контексті його концепції «великої літератури».
- Улас Самчук у європейській літературній традиції: компаративні студії та рецептивна естетика.
- Українська еміграційна література XX століття: діалог поколінь і культур.
- Документалістика й мемуаристика в українській літературі: від міжвоєння до сучасности.
- Тексти Уласа Самчука у світлі мовознавчих досліджень.
- Подолання мовчання: методика вивчення доробку Уласа Самчука в закладах освіти.
Модераторкою першої секції була докторка філологічних наук, професорка кафедри української мови і літератури НаУОА Олександра Вісич.
Учасники секції говорили про дискурс ОУН у романі Уласа Самчука «Чого не гоїть вогонь», наративну поетику оповідань письменника, роман «Кулак» як ідеологічний роман, екзистенційні виміри у п’єсах Уласа Самчука та Ігоря Костецького, фронтирний характер трилогії «Волинь» Уласа Самчука тощо.
Модерувала другу секцію докторка філологічних наук, професорка кафедри української мови і літератури НаУОА Світлана Кочерга.
Спікери сесії закцентували увагу на темах етико-педагогічного підходу до вивчення літературної критики Уласа Самчука, співпраці науковців Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка та Національного університету «Острозька академія» на ниві українського самчукознавства, простору війни в романі письменника «Чого не гоїть огонь», своєрідности художніх моделей укорінення у творчости Уласа Самчука й Галини Пагутяк тощо.
Модератором третьої секції був завідувач кафедри української мови і літератури НаУОА, кандидат філологічних наук, доцент Віталій Максимчук.
Під час цієї секції учасники порушували питання мовного образу українського інтелігента в книгах Уласа Самчука «На білому коні», «На коні вороному», детермінованої лексики як важливої риси інтелектуалізації авторського стилю письменника, вербалізації екзистенційних мотивів у прозі Уласа Самчука, самчукознавчих конкурсів в Острозькій академії, мовної картини світу в прозових творах Уласа Самчука тощо.
Враженнями від конференції поділилися аспірантка Острозької академії Ольга Гаврилюк і студентка 2-го курсу ОПП «Українська мова та література» Мирослава Одарич:
«Улас Самчук – знакова постать не лише в українській літературі, а й у процесах формування національної культурної ідентичности. Його творчість актуалізує проблеми історичної пам’яті та екзистенційного вибору, де крізь призму людських доль осмислюється шлях народу до самоствердження. Сьогоднішня конференція є важливим майданчиком для наукової дискусії, що дає змогу глибше усвідомити значення текстів Уласа Самчука в сучасному контексті. У добу невизначеності й рухомих кордонів спадщина письменника пропонує художньо осмислені відповіді на виклики часу, надихає на пошуки внутрішніх опор, а такі конференції сприяють поширенню його ідей у ширшому інтелектуальному просторі»,
«Творчість Уласа Самчука є надзвичайно актуальною й важливою для сучасности. Конференція «Маєстат на краю часу: простір слова Уласа Самчука» – це чудова нагода глибше зануритися в літературний спадок Гомера ХХ століття. Завдяки змістовним і цікавим доповідям я відкрила для себе нові грані творчости письменника»,
