Національний університет “Острозька Академія” знаходиться у Рівненській області на заході України. Попри територіальну віддаленість від лінії фронту, навчальний заклад цілком відчув шок через війну на своєму порозі. Попри це ЗВО заздалегідь підготувався до можливих труднощів. Заздалегідь були розроблені плани цивільного захисту працівників та студентів, а також охорони кампусів університету. Знадобився й досвід COVIDних років.
Тож першого дня війни я написав електронного листа усім колегам, студентам та аспірантам, де було повідомлення від ректорату: навчання в Острозькій академії не припиняється, а продовжується в режимі онлайн (пізніше ми вирішили проводити його в асинхронному форматі, аби зменшити використання інтернет-ресурсів, які були критично важливі для комунікацій на державному рівні); створювався оперативний штаб для контролю ситуації в університеті; організовано було цілодобове чергування на території університету,
Потім було створено волонтерський центр, який надавав підтримку біженцям, збирав необхідні речі для ЗСУ. В Науковій бібліотеці було організовано плетіння сіток. Згодом викладачі та працівники університету домовилися, що будуть перераховувати одноденний заробіток кожного місяця на збори технічних засобів, амуніції для наших колег, випускників, які пішли у військо захищати нашу країну. Острозька академія передала для потреб війська свій автобус та вантажівку.
До речі, якось представники ЗСУ, зізналися, що у військових з’явилося вірування, що це добрий знак, якщо їх на виконання завдання везе автобус Острозької академії, бо всі поверталися живими,
Академія відчуває вплив економічної ситуації в країні, коли існує ціла низка обмежень на використання коштів. Попри це на момент початку повномасштабного була добре розроблена система онлайн навчання. Уже в попередні роки пандемії змішана система навчання, яка передбачала повноцінне синхронне навчання (онлайн та офлайн) і виведення студентів на очні заняття за найменшої можливості, продемонструвала себе як одна із найкращих в Україні і, навіть, у світі, оскільки ми ділилися досвідом з колегами з усього світу під час міжнародного форуму, організованого Британською радою.
Ще з часів пандемії у нас була розроблена ефективна система психологічної підтримки усіх учасників освітнього процесу. Це виявилося надзвичайно важливим в період воєнного стану, оскільки і студенти, і викладачі відчувають постійний стрес з огляду на ракетні та дронові атаки ворога, повітряні тривоги, втрату близьких.
За цих три роки війни було започатковано нові освітні програми, наприклад, з робототехніки, вивчення технологій штучного інтелекту, публічного управління. Усі курси пристосовані до нинішніх умов ринку праці та потреб країни. З наступного навчального року запустять дві абсолютно унікальні міждисциплінарні освітні програми. Одна з них – “Капеланське служіння” – постала як відповідь на запит суспільства щодо духовної підтримки наших воїнів, ветеранів, їхніх сімей. Друга – “Глобальний комунікаційний менеджмент”, яка має на меті сформувати нову генерацію професіоналів, які будуть діяти на міжнародному рівні, підсилювати позитивний імідж нашої держави, як стратегічного партнера. Унікальність цієї другої програми полягає ще й у тому, що бюджет на її реалізацію повністю складають кошти меценатів.
Наразі багато членів академічної спільноти захищає Україну з перших днів війни:
Наприклад, Сергій Рудько, завідувач кафедри регіональних студій, з фронту читав лекції студентам. Зазначу, що Острозька академія надає можливість навчатися військовослужбовцям і ветеранам. У нас створені усі умови, аби захисники України могли підвищити свою кваліфікацію, здобути вищу освіту або змінити свою професію. Ми розробили індивідуальні плани навчання. Можна почути від наших студентів та випускників не одну історію, як вони з окопів слухали лекції чи складали іспит. При цьому можливості навчання для військових у нас існують набагато довше, аніж роки повномасштабного вторгнення. Ми надзвичайно гордимося, що випускником нашої освітньої програми з міжнародних відносин є генерал Валерій Залужний, колишній головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великобританії.
На жаль, “Острозька Академія” втратила 29 студентів та працівників університету. Музей історії Острозької академії створив інтерактивну книгу пам’яті, аби кожен, хто знаходиться в університеті, чи приїхав до нас в гості, вшанував їхній подвиг.
В університету зовсім мало студентів, які на початку повномасштабного вторгнення виїхали за кордон і не повернулися згодом.
Острозька академія подбала про створення безпечних умов навчання. В кожному кампусі є сховища, які пристосовані не лише для того, щоб там перебувати під час повітряних тривог, але й для того, щоб проводити навчання, якщо ці тривоги тривають довго. Безпеку усіх, хто навчає і навчається в нашому університеті, ми поставили понад усе. Крім того, пріоритетом для нас є очне навчання. Однак зараз ми змушені продовжувати проводити заняття у змішаному форматі, оскільки частина гуртожитків університету зайняті внутрішньо переміщеними особами і це переважно люди зі сходу України,
Студенти продовжують брати участь в міжнародних програмах обміну, відвідують з академічними цілями європейські та американські університети.
Від самого початку повномасштабного вторгнення наші закордонні партнери відгукнулися на наш заклик підтримки України. Це передусім польські партнери нашого університету – наприклад, Варшавський університет надав можливість скористатися їхнім сервером, аби ми могли розмістити резервну копію наших даних; Люблінський католицький університет Іоана Павла ІІ, надсилав благодійну допомогу, яку через волонтерський центр НаУОА ми роздавали для тих, хто її потребував.
Також допомогу надавали колеги зі США, Великобританії, Канади. Ця допомога і підтримка була різною – це й доступ до баз даних, онлайн курсів (наприклад, Coursera та EdX започаткували безкоштовні програми доступу до курсів на їхніх платформах). Університет долучився до програми співпраці з британськими університетами Twinning, в рамках якої налагодилася дуже тісна співпраця із Університетом Сент-Ендрюс. Разом із американськими університетами заклад започаткував сертифікатну програму з підготовки капеланів.
