15 грудня 2023 року на базі Національного університету «Острозька академія» (НаУОА) вже вдруге поспіль відбувся черговий захід у межах реалізації проєкту Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин «Жіноче обличчя дипломатії» (куратор – професор Ірина Матяш).
Подія відбулася в онлайн-форматі на платформі Zoom (робочі мови – українська та англійська). Тема зустрічі: «Жінка в дипломатії: виклик чи місія?». Організаторами заходу були Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин, Фонд Ганнса Зайделя в Україні в партнерстві з Інститутом досліджень української діаспори імені професора Любомира Винара і Навчально-науковим інститутом міжнародних відносин та національної безпеки Національного університету «Острозька академія», Платформою «Подружжя українських дипломатів», Всеукраїнською громадською організацією «Територія Жінок».
Модерувала зібрання доктор історичних наук, професор, Голова Правління Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин, професор Центру Східноєвропейських досліджень Варшавського університету Ірина Матяш.
«Я рада, що коло наших друзів і учасників конференцій розширюється. Наш проєкт триває кілька років. Щиро вдячна людині, дипломату з великої літери, який підтримав ідею цього проєкту – Андрію Івановичу Сибізі. Він перший дізнався про задум розпочати таку довгу дорогу розповідати про жінок у дипломатії, саме у трьох іпостасях: жінки – кар’єрного дипломата, жінки – дружини дипломата, бо це теж важлива місія, і жінки в публічній дипломатії»,
Вітальні промови виголосили заступник Міністра культури та інформаційної політики України Анастасія Бондар, ректор Острозької академії, доктор психологічних наук, професор Ігор Пасічник, керівник реферату Центральної та Східної Європи Фонду Ганнса Зайделя Беньямін Боббе, директор Центру Східноєвропейських досліджень Варшавського університету, Почесний доктор НаУОА, dr h.c. Ян Маліцький, Генеральний консул Республіки Польща в Остраві (Чеська Республіка) Ізабелла Воллейко-Хвастовіч, Голова Світової Федерації Українських Жіночих Організацій Ярослава Хортяні, Голова ВГО «Територія Жінок» Лілія Шевченко.
«Жінка може все. Жінка може бути дипломатом, і представником сфери культури, і айтішником. Не важливо – чи чоловік, чи жінка. Важливо відчувати себе справжньою людиною»,
«Приємно, що Острозька академія є традиційно організаційним і координаційним центром таких конференцій. І сподіваюся, що надалі в Острозькій академії будуть такі конференції. Ми залюбки запрошуємо до нашого навчального закладу»,
«Я дуже радий такій співпраці, незважаючи на складні обставини, в яких ми зараз живемо. Ми продовжуємо говорити про важливі теми та підвищувати розуміння про жінок у дипломатії: в Україні та в світі. Важливо відзначити роль жінки у становленні стабільності»,
«Я пишаюся, що багато наших колег можуть мати родину, дітей і мають великий успіх і будують дипломатичну кар’єру. Рада чути, що в Україні розуміння жінки зростає, досягається гендерний баланс»,
«Зараз саме життя наказує українцям і українкам бути дипломатами, запропонувати в різних країнах, де вони зараз живуть, історії, інформацію про Україну: якою вона була, яка є і якою буде»,
«Світова Федерація Українських Жіночих Організацій, яку я представляю, це та організація, яка змогла виховати цілу плеяду українок, народних дипломатів, бо ми є народними дипломатами. Дати ґрунтовні знання, відстоювати не тільки українське жіноцтво в діаспорі, а й боротися одночасно за Україну. Наше Представництво в ООН виконує сильну роботу щодо захисту України на міжнародній арені»,
«Зараз жінки, які знаходяться за кордоном, стали народними дипломатками. Кожна з них, як народний дипломат, пробує популяризувати Україну за кордоном, показувати наш сталий розвиток, що ми можемо, яка в нас потужна країна, глибока культура»,
Опісля відбулася експертна панель у формі майстер-класів. Запрошені спікери ділилися власним практичним досвідом. Вони вели мову про реалії діяльності жінки-дипломата (Надзвичайний і Повноважний Посол, кандидат філологічних наук, доцент, Надзвичайний і Повноважний Посол України при Святому Престолі (2006–2019) та при Суверенному Військовому Ордені Госпітальєрів Святого Іоанна Єрусалимського, Родосу і Мальти (2008–2019, за сумісництвом), заступник Голови Національної комісії України в справах ЮНЕСКО Тетяна Іжевська), про консульську роботу та регіональну дипломатію України в німецькій федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія (Генеральний консул України в Дюссельдорфі Ірина Шум), про особливості євроінтеграційної та євроатлантичної політики України, роль дипломатії в цих процесах (Народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу, Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України (2016–2019) Іванна Климпуш-Цинцадзе), про залучення подружжів дипломатів до організації та проведення проєктів презентації України за кордоном (громадська діячка, перекладач, співзасновниця Платформи «Подружжя українських дипломатів» Тетяна Сибіга), про кулінарну дипломатію України та особливості презентації української кухні для широкої аудиторії у різних країнах (кандидат історичних наук, співзасновниця науково-популярного проєкту про гастрономічну культуру їzhakultura та видавництва гастрономічної літуратури їzhak Олена Брайченко), про синергію публічної дипломатії України та діаспори в часі війни (доктор історичних наук, професор, директор Інституту досліджень української діаспори імені професора Любомира Винара НаУОА Алла Атаманенко).
«Говорячи про жінок у дипломатії, варто розрізняти різни аспекти. Вже говорилося про культурну дипломатію, публічну дипломатію, я б іще додала і військову дипломатію, і, враховуючи мій досвід роботи у Ватикані, я б додала і церковну дипломатію. Є жінки – дружини послів, далі я розрізняла б жінок у дипломатії на керівних посадах, і жінок у дипломатії, які займають посади нижчого рівня, і жінок, які працюють на адміністративно-технічних посадах у посольствах»,
«Я вважаю певним перебільшенням те, що жінка в дипломатії є чимось супервинятковим. Дипломатія для жінки, як на мене, така сама робота, як і в будь-якій іншій царині. Ми маємо хороші приклади жінок в українській дипломатії, не тільки світовій»,
«Цей регіон (Північний Рейн-Вестфалія – прим. від авт.) прийняв найбільшу кількість українських шукачів притулку – 226 тисяч українців, які були вимушені залишити свої домівки через російську війну. Увага до України була досить активною весь цей час, було встановлено дуже багато зв’язків, які, на сьогодні, ми маємо продовжувати. Ми маємо докладати зусиль, щоб ці кооперації були сталими, переходили з року в рік і розширювалися, особливо на території України. Це наше стратегічне завдання»,
«Наша Платформа є безпрецедентною. Оскільки Україна, на відміну від інших країн, не мала такого об’єднання і ніколи не мала такої співпраці та діалогу між дружинами дипломатів»,
«П’ять років тому, ми з чоловіком Артемом Брайченком, заснували проєкт їzhakultura. Головна мета якого – це закривати «білі плями» з історії української кухні, формувати науковий підхід у розповідях про їжу, також формувати гастрономічні студії в Україні. Все заради однієї, дуже великої мети, аби допомогти формувати новий імідж української кухні, новий рівень розмови про неї, працювати із стереотипами, які довгий час зводили розуміння української кухні виключно як до надбання селянської культури»,
«Питання співпраці України з діаспорою на державному рівні є вже багато років актуальною проблемою в Україні. Якщо йдеться про ті кроки, ті шляхи, які зроблені, я можу погодитися, що вони є ще недостатніми. Якщо йдеться про можливості, то вони, як на мене, виникають лише в контексті синергії зусиль і діаспори, і дипломатів, і держави Україна. Закордонні українці в міру можливостей і сил виступають амбасадором України. Вони є однією із найбільш активних етнічних груп за кордоном сьогодні»,
Також було переглянуто відеопривіт від Терези Барбари Духовської, дружини польського дипломата Казімєжа Духовського (1936–2021). Учасники заходу мали можливість ознайомитися з експозицією Музею дипломатії та польської еміграції Університету імені Казімєжа Великого в Бидгощі (Республіка Польща), яку провела співробітниця Музею, PhD Александра Сара Янковська.
Опісля виступів експертів пройшов блок «питань-відповідей», який модерував науковий співробітник Інституту досліджень української діаспори імені професора Любомира Винара НаУОА, інформаційний секретар Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин Назар Мартинюк. Дискусія була жвавою і змістовною.
Загалом участь у зібранні взяли близько ста осіб, серед яких були співробітники Міністерства закордонних справ України, українських дипломатичних установ за кордоном, працівники відділів та управлінь із питань міжнародного співробітництва обласних і місцевих державних органів влади, працівники наукових установ і бібліотек, викладачі та студенти університетів із України, Польщі, США, Швейцарії, представники громадських організацій та об’єднань та ін. Усі, хто при реєстрації зробив відповідні відмітки в анкеті, отримають сертифікати про участь.
Відеозапис прямої трансляції онлайн-заходу доступний на офіційному YouTube-каналі Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин: https://www.youtube.com/watch?v=uctj42dE3w0
Загалом зустріч пройшла в дружній діловій атмосфері, а отримані відгуки від учасників свідчать про бажання і потребу продовження проведення подібного формату заходів у майбутньому.
