Нещодавно Національний університет «Острозька академія» спільно з Жилінським університетом (Словаччина), Палацьким Університетом Оломоуц (Чехія) та Університетом у Бєльсько-Бяла (Республіка Польща) виграв черговий грант у рамках Вишеградського фонду.
Тема проєкту «Resilience approach in cross-cultural training of future teachers in Ukraine and V4 countries». Тепер упродовж двох із половиною років у Національному університеті «Острозька академія» відбудеться низка лекційних і практичних занять, які проведуть не лише викладачі університету, а й іноземні професори.
Одне із завдань проєкту – забезпечити майбутніх вчителів, зокрема початкової школи, психологічними й дидактичними інструментами задля формування безпечного саногенного освітнього простору.
Докторка психологічних наук, професорка кафедри психології та педагогіки НаУОА, керівниця проєкту зі сторони Острозької академії Галина Гандзілевська зауважила, що у зв’язку з військовими подіями в Україні, частина українців, також і дітей, була змушена мігрувати до спокійніших регіонів країни, частина – до інших країн, зокрема до Польщі і Словаччини. Щоб покращити соціокультурну адаптацію, підкріпити психологічну опору і стійкість дитини, як для вчителів, так і для батьків, необхідний ресурс, який вони зможуть використати у цьому процесі.
Саме тому науковці Острозької академії, а також Жилінського університету вирішили дослідити силу українських народних казок, перекладених словацькою мовою.
Галина Гандзілевська додала, що казки акумулюють досвід нашої культури, архетипічне колективне несвідоме. Інтерпретуючи казки разом із дитиною, вчитель може знайти багато підказок для вирішення відкритих питань, а батьки – допомогти подолати дитині тривожність.
«У День святкування річниці Острозької академії ми презентували відеозапис однієї з казок – відомої «Рукавички», яку полюбляють діти. Спільна міжнародна робота під час зйомок довела, що сила наша в єднанні. Цю казку вже мають можливість слухати українські діти, як в Україні, так й у Словаччині. Переконана, що результати нашого спільного дослідження будуть важливими й у післявоєнний період для пошуків ресурсів відновлення й процвітання. Дуже вдячна студентам обох університетів, а також психологам-практикам, які допомагають глибше пізнати закодовані можливості метафоричних наративів нашого народу»,
Студентка 1 курсу ОПП «Початкова освіта з поглибленим вивченням англійської мови» Вікторія Гетманчук зазначила:
«Мені здається, що вчителю початкових класів необхідно вміти інтерпретувати казки, адже саме через них діти вивчають світ. Прочитавши дитині казку в потрібний момент, їй можна допомогти й навчити саме того, що їй необхідно. Також діти досить допитливі і, ймовірно, будуть ставити багато запитань щодо казок. Тому вчитель повинен знати, як відповісти, аби по-перше, задовольнити допитливість, а по-друге, пояснити моральну складову казки».
Студентка 1 курсу ОПП «Початкова освіта з поглибленим вивченням англійської мови» Ольга Іванюк додала:
«Мені було дуже цікаво брати участь у відеозйомці казки «Рукавичка», адже це мій перший досвід у такій діяльності. Вважаю, що українські народні казки мають неймовірно велику силу. Їх треба перекладати різними мовами, аби все більше дорослих, а не тільки дітей, могли ними насолоджуватися».
Студентка 1 курсу ОПП «Початкова освіта з поглибленим вивченням англійської мови» Віолетта Войтюк підсумувала:
«Інтерпретація казки «Рукавичка» справила на мене велике враження, а ідея співпраці двох університетів виявилась вдалою й досить цікавою».
Переглянути казку «Рукавичка» можна за покликанням.
До слова,
- творчий задум казки – Галина Гандзілевська (Україна);
- відео – Артур Краснопір (Україна), Єлизавета Тимощук (Україна), Daniel Stehlik (Словаччина);
- музичне оформлення – Тетяна Черноус (Україна).
Також висловлюємо щиру подяку за підтримку і сприяння:
- деканесі гуманітарного факультету Жилінського університету Славці Пітоняковій;
- завідувачці кафедри англійської мови та літератури Жилінського університету Еві Лелаковій;
- викладачці Жилінського університету Олені Гундаренко;
- психологині й викладачці Жилінського університету Еві Шкорваговій;
- працівниці Жилінської Дієцезної харіти Петрі Ондрачковій.
