Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Дні науки-2022: в Острозькій академії говорили про організацію освітнього середовища у воєнний час

19 травня 2022 р.

У програмі «Днів-науки 2022» 19 травня в Острозькій академії відбулася постерна сесія «Організація освітнього середовища у воєнний час: проблеми та шляхи їх вирішення». Модерувала захід Галина Гандзілевська, докторка психологічних наук, професорка кафедри психології та педагогіки, директорка НЦ «Саногенна педагогіка та психологія» НаУОА.

«Щорічно в Острозькій академії відбуваються Дні науки. Традиційно наша секція проводиться у формі постерної сесії, яка вже показала свою результативність. Дуже дякую, що в цьому році в такій непростій ситуації ми продовжуємо цю традицію. Вдячна, що ви знайшли час, щоб доєднатися до пошуків шляхів вирішення тих викликів, з якими сьогодні зустрілася Україна і всі ті, хто нас підтримує. У рамках нашої секції є теми, які об’єднують науковців України, Польщі та Словаччини. Країни різні, але проблема одна – продовжувати жити й виконувати свою місію»,

звернулася зі вступним словом Галина Гандзілевська.

Заступниця директора Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарного менеджменту з навчально-виховної та профорієнтаційної роботи, кандидатка філологічних наук, доцентка Лариса Мініч зазначила:

«Вітаю всіх присутніх з науковим святом і Днем вишиванки. Саме вишиванка має велике значення для кожного українця не лише як елемент святкового народного вбрання, а і як складова українського культурного надбання. Це секція з міжнародною участю, тому дякую вам за підтримку. Сподіваюся, що ми й надалі будемо розвивати нашу співпрацю. Бажаю вам плідної наукової полеміки, вдалих доповідей та конструктивної розмови».

Серед спікерів – Юрій Плиска, доктор педагогічних наук, професор кафедри психології та педагогіки НаУОА, ад’юнкт кафедри педагогіки Природничого університету SGGW у Варшаві; Галина Гандзілевська, докторка психологічних наук, професорка кафедри психології та педагогіки, директорка НЦ «Саногенна педагогіка та психологія» НаУОА; Mgr Hundarenko О., PhD, Mgr Lelakova Е., PhD (Slovakia /Словаччина); Олеся Басараб, голова ГО «Український дім Жиліна», наукова співробітниця Групи стратегічних та безпекових студій (Словаччина); Олена Ратінська, викладачка та аспірантка кафедри психології та педагогіки НаУОА, голова дитячого напрямку Київського Гештальт Університету, засновниця Школи гуманістичної психології та психотерапії «Humanity», членкиня Української спілки психотерапевтів і національної психологічної асоціації дивізіон кіберпсихології; Вікторія Кондратюк, керівниця психологічної служби НаУОА, викладачка та аспірантка кафедри психології та педагогіки НаУОА; Валентин Костючик, студент 1 курсу магістеріуму спеціальності “Психологія” НаУОА; Тетяна Черноус, викладачка та аспірантка кафедри психології та педагогіки НаУОА, членкиня правління та віцепрезидентка Орф-Шульверк асоціації України, членкиня Української спілки психотерапевтів, членкиня-засновниця Асоціації музичних терапевтів України; Оксана Деркачук, викладачка кафедри психології та педагогіки НаУОА; Єлизавета Тимощук, викладачка та аспірантка кафедри психології та педагогіки НаУОА.

Юрій Плиска розповів про теоретичні моделі та механізми резилієнс в контексті освітнього процесу в умовах збройних конфліктів. Він закцентував увагу на історії виникнення цього явища, на концепції резилієнс, її моделях. За словами пана Юрія, основними такими механізми резилієнс є: зведення до мінімуму негативного впливу стресу або негараздів; розрив ланцюга негативних подій у житті дитини; зміцнення ланцюга позитивних подій; відкритість на нові можливості; події, які нейтралізують або компенсують тягар ризику; спосіб мислення про негаразди.

«У нас присутні гості із Словаччини. І Жилінський університет, і Український дім Жиліна активно допомагають українцям, які зараз живуть в Україні і тим, хто перебуває на території Словаччини, зокрема навчається тут в університеті»,

зазначила Галина Гандзілевська.

Олена Гундаренко й Ева Лелякова розповіли про супровід академічного процесу українських студентів Жилінським університетом у Словаччині. Спікерки додала, що українських студентів тут підтримують із першого дня війни, вони відчувають себе захищеними, можуть навчатися в університеті на факультеті гуманітарних наук, поки ситуація в Україні не стане стабільною. Найголовніша зміна – це те, що всі факультети й кафедри Жилінського університету запровадили українську мову на своїх сторінках на сайті, щоб студенти могли ознайомитися з усіма умовами навчання. Також на веб-сторінці закладу розміщено український прапор. Олеся Басараб закцентувала увагу на проблемах організації освітнього процесу для українських дітей тимчасових біженців у Словаччині. Серед них – інша структура освітнього процесу й облаштування початкової й середньої школи.

Галина Гандзілевська разом зі студентом 1 курсу магістеріуму спеціальності «Психологія» НаУОА Валентином Костючиком продемонстрували результати дослідження на тему: «Навчальний білінгвізм в умовах сьогодення: резилієнс підхід. Роль психологічної стійкості студентів в умовах опанування англійської мови».

Олена Ратінська розповіла про психологічну адаптацію українських дітей у школах країн Європи, а також надала рекомендації психологам та педагогам. 

«Уряди країн допомагають українським дітям отримати доступ до освіти, у деяких країнах відвідування школи є обов’язковим. У зв’язку з цим виникає багато проблем адаптації: іншомовне середовище, відмінності в правилах та культуральні відмінності, посттравматичний стрес дітей та їх батьків. Усе це є перепонами для комфортної інтеграції дітей з України в нові школи. Сформувався запит на профілактику дезадаптації та булінгу. Наша програма націлена на превентивну роботу проти булінгу та всебічну адаптаційну роботу з дітьми»,

сказала Олена Ратінська.

Зокрема спікерка зазначила, що реципієнти програми такі: діти з України (молодші, середні і старші школярі), батьки з України, вчителі з Польщі, діти з Польщі (молодші, середні і старші) школярі. Для кожної з груп дітей були розроблені інструкції, лекції, семінари, групи підтримки та тренінги.

Вікторія Кондратюк розповіла про резилієнс і почуття основної надії вчителя в умовах війни. Тетяна Черноус наголосила на активації стресо-долаючих стратегій засобами музики. Зокрема спікерка навела такі стрес-долаючі стратегії, визначені студентами: спілкування з природою, спостереження, слухання; спілкування з тваринами; спілкування з дітьми; творчість, малювання, малювання під музику, рукоділля; фізична діяльність; рефлексуюча музика, пасивна музикотерапія; спілкування з рідними й близькими; робити те, що подобається; перебування на самоті, слухання звуків природи; дихання з рухами. 

Наприкінці зустрічі Оксана Деркачук розповіла про ресурсовідновлення педагогів методами арт-терапії, а Єлизавета Тимощук – про особливості формування саморегуляції молодших школярів під час дистанційного навчання в умовах воєнного стану.

Після закінчення постерної сесії відбулася презентація результатів діяльності наукових гуртків кафедри психології та педагогіки НаУОА, зокрема таких: «Професійні сценарії успішних педагогів» (керівники – доктор педагогічних наук, професор кафедри психологія та педагогіки Юрій Плиска, викладачка кафедри психології та педагогіки Єлизавета Тимощук); «Життєві сценарії: теорія і практика» (керівниця – докторка психологічних наук, професорка Галина Гандзілевська); «Математика навколо нас» (керівниця – кандидатка педагогічних наук, професорка Ядвіга Пасічник); «У дзеркалі слова» (керівниця – кандидатка педагогічних наук, старша викладачка Зоя Столяр).

 

Читайте також: