У межах проєкту «Town&Gown 2.0: стратегічний розвиток міста і університету в країнах Вишеградської групи і Україні», підтриманий Міжнародним Вишеградським фондом, у Національному університеті «Острозька академія» 4 листопада відбувся перший захід із серії T&G2.0 Talks, який доповнюватиме основні події. Він спрямований на те, щоб представити бачення українських експертів на взаємодію міста й університету. Запрошеним спікером став Микола Скиба – експерт із питань освіти Українського інституту майбутнього. Тема лекції – «Університет і місто як частина інтелектуальної екосистеми».
Зі вступним словом звернувся професор, проректор з науково-педагогічної роботи Національного університету «Острозька академія», Дмитро Шевчук:
«За підтримки Міжнародного Вишеградського Фонду в нас відбувається реалізація проєкту «Town&Gown 2.0», який присвячений стратегічному розвитку міста й університету. Ми вирішили, що не варто обмежуватися трьома основними подіями, які в нас були заплановані на осінь, і продовжили формати зустрічей, зокрема з українськими експертами, які також займаються проблематикою взаємодії між містом й університетом. Я надзвичайно вдячний Миколі Скибі, що він відгукнувся на мою пропозицію, і вирішив поділитися своїм досвідом і напрацюваннями».
Під час лекції Микола Скиба розповів про те, як можна розвивати взаємодію між містом й університетом через формування різних інтелектуальних сутностей і капіталу. Також спікер закцентував увагу на діяльності закордонних й українських університетів. Зокрема, було представлено кейси Університету в Тарту, Університету Томаша Бата з міста Злін, Університету Тель-Авіва.
«Місто – це певна громада, населений пункт, інфраструктура. Можна сказати, що це і спосіб обробки великої кількості інформації, перетворення її в певну нову якість. Міста є машинами з продукування величезних масивів даних, а також їх зберігання, обробки, обміну»,
Гість зустрічі наголосив, що сучасний університет є вже не стільки творцем знань, як агентом економічного зростання, центром економіки знань.
Микола Скиба зазначає:
«З одного боку, університет створює паливо для цієї економіки знань, це нове знання, потім – ще й інфраструктуру, де знання стають економічним активом. Університет – це своєрідна «хімічна лабораторія», яка перетворює певні технологічні, соціальні чи економічні процеси в нові сутності. Кожен такий процес – це певна кількість документів, знань, людей, які дуже часто існують окремо. Натомість слід об’єднувати ці компоненти в нову сутність».
Спікер додав, що взаємодія університету є лише вершиною айсберга. Усередині є ще патерни поведінки, тобто те, як насправді поводяться учасники; далі певні структури; наприкінці – ментальні моделі або цінності. За словами пана Миколи, усі ці складові є в кожному університеті. Їх сьогодні потрібно описати й зрозуміти, щоб побачити, як цей університет може бути продуктивною екосистемою.
Наприкінці лекції спікер розповів про те, що університет завжди є хиткою рівновагою, а його складові дуже не просто збалансувати.
«Університет – як корпорація, яка працює з бізнесом. Це теж суперечність, бо ми таким чином посилюємо капіталізм й акціонерів, але з іншого боку починаємо на них впливати. Ми даємо певну соціальну підтримку молодим людям, студентам. І це не може бути абсолютизовано, все необхідно врівноважувати. Реальні проблемні ситуації та виклики дають дуже багато нової інформації. Вона, зокрема, перетворюється в наукові знання»,
До слова, упродовж вересня та жовтня Острозька академія разом із партнерами з України й країн Вишеградської четвірки провели низку семінарів в Острозі, Луцьку та Рівному, де було представлено досвід країн Вишеградської четвірки.
