Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Як проводити контрольні заходи оцінювання знань у контексті академічної доброчесності?

02 березня 2021 р.

У Національному університеті «Острозька академія» в рамках навчально-методичного центру «Школа освітніх інновацій» першого березня відбувся онлайн-заняття «Контрольні заходи та забезпечення академічної доброчесності». Спікерки — кандидатка юридичних наук, старша викладачка Ольга Балацька та юристка НаУОА Тетяна Лотиш. Модерувала зустріч кандидатка філологічних наук, доцентка Юлія Маслова.

На початку зустрічі викладачі взяли участь в опитуванні, за результатами якого виявили, що найпоширенішими формами проведення підсумкового модульного контролю та іспиту під час карантину були усне опитування в режимі відеоконференції та тестування. Упродовж заняття учасники ШОІ разом з експертками проаналізовали ефективність цих форм контролю та обговорили можливості покращення їх якості та чіткості. 

«Найперше питання, яке виникає при проведенні усного та письмового контролю — як боротися зі списуванням? Якщо ти не можеш побороти списування, то очоль його! Це все потрібно враховувати викладачу при постановці завдань. Своєю чергою, питання потрібно формулювати таким чином, щоб студенту доводилося виходити на вищий когнітивний рівень відповідно до рівнів піраміди щодо засвоєння знань (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінювання)», — зазначила Ольга Балацька.

Також упродовж зустрічі спікерки розглядали тестування як форму оцінювання знань студентів та презентували методичні рекомендації щодо їх складання. Перевагами використання тестування при проведенні підсумкового модульного контролю чи іспиту Ольга Балацька виділила наступні: об’єктивність способу оцінювання, «об’ємність інструменту», рівність умов для всіх здобувачів, ефективність з економічної точки зору. 

«Важливо, щоб студент не просто засвоїв знання, а вмів їх застосувати на практиці, для цього необхідно використовувати різноманітні практичні кейси», — додає Ольга Балацька.

Пані Тетяна Лотиш поділилася лайфхаками щодо того, аби тести не були занадто громіздкими та забезпечували методи вимірювання (валідність, надійність, точність). 

«Спочатку формулюється умова, яка повинна містити центральну ідею та максимум інформації. Умова має бути відносно довгою, а відповіді — короткими. Необхідно, щоб на тестове завдання можна було відповісти, не читаючи варіантів відповідей (правило "закритих варіантів відповідей") Щодо умови, то також важливим є те, щоб вона була сформульована позитивно та у формі запитального речення. Відповіді мають відповідати умові граматично, стилістично та логічно. Бажано, щоб вони були однорідними, що сприятиме об'єктивності тестування», — розповіла юристка Острозької академії Тетяна Лотиш

Наприкінці зустрічі був розглянутий досвід іноземних колег щодо найпоширеніших практик академічної недоброчесності під час тестування згідно з дослідженнями американських університетів (University of Cincinnati of Idaho, University of Wisconsin - Madison, Portland state University). Зокрема виділили:

  1. Використання недозволених матеріалів (відповідей, визначень, дефініцій і т.д.);
  2. Комунікацію з іншими здобувачами під час тестування;
  3. Несанкціонований перегляд тестових завдань до початку тестування;
  4. Складання тестування одним здобувачем замість іншого;
  5. Списування в іншого здобувача;
  6. Отримання інформації від тих, хто раніше писав такий самий тест.