8 жовтня в Національному університеті "Острозька академія" науковці з Польщі та України обговорили філософію Романа Інґардена та її вплив на сучасність. Міжнародна конференція була організована спільно Генеральним Консульством Республіки Польща у Луцьку, Національним університетом “Острозька академія” та Інститутом філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України.
З вітальним словом до присутніх звернулися Генеральний Консул Республіки Польща в Луцьку Славомір Місяк та ректор університету Ігор Пасічник.
«Я закликаю польських і українських вчених об‘єднатися навколо ідеї створення потужного проекту тисячоліття спільної історії українців і поляків. Надіюся, що ми матимемо підтримку від всіх присутніх сьогодні, а нинішня конференція стане однією із його складових» - підкреслив Ігор Пасічник.
У своїй промові Генеральний Консул Республіки Польща в Луцьку зауважив, що 2020 рік оголошено польським Сеймом роком Романа Інґардена, і наголосив на тому, що надзвичайно важливо, аби за результатами конференції була підготовлена і видана монографія, яка буде присвячена польському філософові і познайомить широке коло українських науковців з його ідеями.
Після цього польські та українські науковці представили доповіді про різні аспекти життя та творчості Романа Інґардена. Зокрема, Катерина Шевчук, професорка Рівненського державного гуманітарного університету, звернула увагу на філософську постать Романа Інґардена, а також його естетичні ідеї; Ян Воленський, професор, член Польської Академії Наук, продемонстрував взаємини Інґардена із Львівсько-Варшавською школою; Андрій Дахній, доцент Львівського національного університету ім. І. Франка, окреслив місце Романа Інґардена в феноменологічному русі ХХ століття; Оксана Дарморіз, доцентка Львівського національного університету ім. І. Франка, представила зв’язки Інґардена зі Львовом, а також висвітлила вплив ідей філософа на семіотичні дослідження культури; Микола Зайцев, професор НаУОА, розкрив онтологію Романа Інґардена; Максим Карповець, декан гуманітарного факультету НаУОА, торкнувся у свой доповідях антропологічної концепції Інґардена; Марек Рембєж, професор Сілезького університету, проаналізував можливість використання ідей Романа Інґардена для розуміння сучасної пандемії; Дмитро Шевчук проаналізував концепцію відповідальності в філософії Романа Інґардена; Олександра Вісич, професорка НаУОА, зосередила увагу на Інґарденівській концепція конкретизації у контексті текстологічного аналізу художнього твору. Усі охочі мали змогу долучатися до дискусій онлайн за допомогою Google Meet.
«Важливо, що нам вдалося зібрати тут науковців з України та Польщі, які досліджують творчість Інґардена і тим самим охопити різні аспекти його філософії: онтологію, епістемологію, антропологію, естетику, аксіологію, філософію літератури. Представлені в програмі теми продемонстрували місце, яке займає Інґарден в сучасній філософії» - розповідає один з організаторів заходу Дмитро Шевчук.
В рамках проведення конференції було відкрито виставку, присвячену Романові Інґардену, яку підготував Музей історії Острозької академії. Виставка презентує архівні світлини, які люб’язно надав внук філософа Кшиштоф Інґарден, а також інформацію про основні віхи життя і творчості мислителя.
«Сьогодні в нас непересічна подія. Результатом конференції стане україномовна колективна монографія, присвячена Інґарденові. В ній будуть поміщені тексти відомих українських та польських філософів, які досліджували різні аспекти творчості цього філософа. Сподіваюся, що наша конференція та книга стануть потужним поштовхом до того, що в Україні почнуть цікавитися цією непересічною особою», - додав Дмитро Шевчук.
