Круглий стіл «Регіональні медіа і права людини: куди йдемо?» відбувся в Національному університеті «Острозька академія» 20 листопада. Студенти мали можливість поспілкуватися з редакторами й журналістами регіональних видань Рівненщини та Острожчини, обговорити дотримання й порушення прав людини у сучасних регіональних ЗМІ. Організували захід викладачі кафедри журналістики з ініціативи завідувачки Зоряни Годунок.
Авдиторія переповнена студентами. Запрошені гості зайняли свої місця. Сьогодні їх п’ятеро, але ще двоє експертів виступатимуть по відеов’язку. Модератор заходу Олексій Костюченко ознайомив студентів із планом круглого столу та представив запрошених спікерів.
Першим у режимі онлайн виступав головний редактор бюро новин філії суспільного мовника «UA: Рівне» Орест Гринюк. Редактор розповів про значення ЗМІ у відстоюванні прав людини й наголосив на тому, що головна місія журналіста – постійно нагадувати і вчасно інформувати про виявлені порушення прав: «Висвітлювати випадки порушення прав людини – наш прямий обов’язок. Журналісти повинні контролювати якість роботи органів, які займаються захистом прав людей, щоб жодна історія «не потонула», не була забутою».
Також Орест Гринюк зауважив, що сьогодні люди часто звертаються за допомогою до ЗМІ, але водночас бояться давати публічні коментарі: «Люди просять нас допомоги, а потім бояться говорити на камеру чи навіть відмовляються від своїх слів. Люди бояться, що їх почують й осудять інші. Ми можемо захистити лише тих, хто сам себе готовий захищати. Окрім того, для журналістів дуже важливо співпрацювати з правозахисниками і правозахисними організаціями. Адже нам часто потрібна експертна думка, особливо, коли правоохоронні органи розповідають нам одну правду, а людина – іншу».
Телеведуча й редакторка програмного відділу телерадіокомпанії «Ритм-TV» Наталія Демидюк розповіла про дотримання прав людини: «Ми намагаємось бути толерантними до всіх чутливих груп населення. Наприклад, попри те, що мова телеканалу лише українська, ми дозволяємо гостям говорити і польською, і білоруською, й іншими мовами. Також ми дотримуємось вимог гендерної рівності, толерантного ставлення до національних меншин. Але хотілося б, щоб самі громадяни дбали про достовірність інформації й розуміли, що коли ви вже звернулися по допомогу до журналістів, то потрібно теж бути відповідальними за свої дії й розуміти, що для вас працює цілий колектив».
Інший гість круглого столу, директор ТОВ «Замкова гора» Іван Глушман поділився зі студентами власним досвідом журналістської роботи в напрямі захисту прав громадян і розповів про складнощі роботи журналіста в невеликому містечку.
«Журналісти газети «Замкова гора» намагаються регулярно давати відповідні роз’яснення щодо законодавства, якихось змін чи нововведень у ньому, адже окрім ЗМІ, для людей фактично ніхто цього не пояснює. Також ми намагаємось вчасно інформувати людей про прийняті рішення на місцевому рівні. Але працювати в невеликому містечку, безперечно, важко, адже тебе всі знають і часто зупиняють з якимись зауваженнями чи претензіями просто на вулиці. Також ми не можемо в нашій газеті публікувати матеріали, які стосуються ЛГБТ-спільноти, адже це загрожує нам втратою значної частини нашої аудиторії, яка є ще не підготовленою до подібних тем», – зауважив Іван Глушман.
Про толерантність журналістів до різних груп суспільства й кроки до руйнування стереотипів у «внутрішній політиці» редакції розповіла редакторка сайту «Район Острог» Галина Максимчук. Журналістка поділилася спогадами про різні ситуації, коли їй спільно з колегами доводилось захищати права людей і власні права.
«У сфері дотримання прав людини наше видання дотримується чітких корпоративних стандартів. Зокрема, це стосується гендерної рівності. «Район Острог» позиціонує себе як гендерно чутливе ЗМІ. Це проявляється, наприклад, у використанні фемінітивів. Коли я лише починала використовувати слова, на кшталт, «вчителька», «директорка», «заступниця» та інші, це викликало шквал негативних емоцій, безліч коментарів. Були навіть випадки, коли мені телефонували з претензіями, чому написано «директорка», а не «директор» Можливо, це можна пояснити тим, що в нашій мові суфікс «к» має дещо негативне забарвлення. Але впродовж двох років люди вже трішки звикли», – пояснила пані Галина.
Редакторка зосередилась на окремих прикладах, які ілюстрували проблемні ситуації, коли журналіст може порушити чиїсь права чи, навпаки, вимушений їх захищати. А також навела приклади, як толерантно писати на проблемні теми: «Також ми звертаємо особливу увагу на коректне висвітлення питань сімейного та гендерного насильства. Це дуже делікатна тема і часто журналісти різних видань висвітлюють її не зовсім коректно. Варто зазначити, що журналістам слід уникати такого слова як «жертва насильства» його можна замінити на вислів «людина, яка постраждала від сімейного насильства».
Редакторка сайту «Оstroh.info» Дарія Борисович пригадала опубліковані виданням матеріали, які викликали палку дискусію в читачів саме через висвітлення в них тем чутливих верств населення: «У нашому виданні були раніше опубліковані кілька матеріалів шодо сексуальної орієнтації. Тоді авдиторія дуже негативно зреагувала на це, люди активно коментували публікацію. Часто читачі сприймають подібні матеріали як пропаганду, не задумуючись про те, що журналісти просто намагаються уникнути дискримінації».
Також редакторка звернула увагу на написання матеріалів про людей з інвалідністю: «Варто пригадати і матеріали, які стосуються збору коштів для людей, які мають певні захворювання. Ми завжди намагаємось уникати термінів «інвалід», «людина з вадами», натомість писати «людина яка має інвалідність», «людина яка має вади зору». Тобто варто акцентувати увагу не на тому, що ця людина має якісь вади, а на тому, що їй потрібна наша допомога».
Ірина Величко й Олеся Боровець, які працюють в онлайн-виданні Рівного «Rivne Media», поділились власним досвідом написання матеріалів на проблемні теми, зокрема порушення прав людини.
«Сайт «Rivne Media» працює близько двох років, однак за порівняно нетривалий час ми вийшли на показник пів мільйона постійних відвідувачів у місяць. Це один із найкращих показників регіону. Наше видання намагається завжди толерантно писати про різні верстви суспільства. Ми уникаємо таких слів, як «бомж», «циган», «інвалід». І, взагалі, без потреби не акцентуємо увагу на етнічній, класовій чи релігійній належності героїв наших матеріалів», – розповіла Олеся Боровець.
«Однак ми також неодноразово зіштовхувались із порушенням прав самих журналістів. До прикладу, приходиш ти на якусь зустріч, чи засідання суду, чи просто захід, а тебе виганяють, запитують, чому прийшов. У такі моменти журналістові головне не розгубитися і вміти себе захистити. А ще бувають випадки, коли під час засідання суду, обвинувачений каже, що він не буде говорити, доки не вийдуть журналісти. У моїй практиці теж трапилась подібна ситуація, однак мене захистив суддя. Журналіст завжди повинен керуватися законами, які захищають його права», – продовжила Ірина Величко.
До слова, студенти мали можливість спілкуватися з гостями заходу у форматі «питання-відповідь» і детальніше дізнатися про «внутрішню кухню» роботи регіональних видань.
«Зустріч із редакторами та журналістами різних медіа нашого регіону мені дуже сподобалась. Було цікаво, інформативно та актуально. Ми вже встигли трішки ознайомитись із темою прав людини у сучасних мас-медіа на парах, однак сьогоднішній круглий стіл дозволив закріпити й розширити наші знання. А ще для мене це було корисно, адже попереду перша практика у друкованому регіональному ЗМІ, і я вже задумалась над тим, де хотіла б спробувати попрацювати», – поділилася враженнями від круглого столу першокурсниця Анастасія Грунтківська.
Із завершальною промовою до студентів і гостей звернулася його ініціаторка Зоряна Годунок: «Ми хочемо максимально наблизити, інтегрувати освітній процес у реальне медійне життя. І це був один із кроків. Думаю, така зустріч була корисною й інформативною для всіх, а особливо для наших «першачків», які вже цьогоріч проходитимуть практику у друкованому регіональному виданні».
