28 березня в рамках «Днів науки», що відбулись в Національному університеті «Острозька академія» відбулась презентація монографії доцента кафедри культурології та філософії Янковської Жанни Олександрівни «Фольклоризм української романтичної прози».
У монографії досліджено основні етапи вивчення взаємозв’язків української літературної прози доби романтизму з усною словесністю; висвітлено теоретико-методологічні засади та класифікаційні характеристики понятійної категорії «фольклоризм літератури»; окреслено основні рівні та ідейно-художні смисли фольклоризму української романтичної прози у процесі становлення нової української літератури.
У роботі проаналізовані художні пласти української прози доби романтизму в її поступальному розвитку (від народного оповідання до історичного панорамного роману) крізь призму виявлення її фольклоризму.
На прикладі творчості М. Гоголя, Г.Квітки-Основ’яненка, Ганни Барвінок, М. Шашкевича, ОСтороженка, Марка Вовчок, Т. Шевченка авторка проаналізувала корпус прозових творів 30-60 х років ХІХ століття і виявила, що в цей період у них спостерігається різнорівневі трансформації та рецептивні зв’язки із народним наративом, культурною традицією загалом.
Досліджуючи фольклоризм літератури, можна глибше зрозуміти самі твори, побачити їх у контексті епохи, простежити індивідуальні джерела, способи та методи взаємодії письменників із народною творчістю. Пишучи свої твори народною мовою, письменники-романтики піднесли літературу до рівня національної, що стало одним із важелів об’єднання етносу-нації, наблизило творчу інтелігенцію до широких кіл населення.
Жваву дискусію в аудиторії викликав концепт «Дім — Поле — Храм», який свого часу сформулював відомий український філософ та культуролог С. Кримський, спираючись на праці М.Гайдеггера, зокрема його теорію архетипних структур. Найчіткіше, найбільш об’ємно та у повному складі компонентів авторка простежує цей концепт у панорамних епічних творах на кшталт роману П.Куліша «Чорна рада», причому як на рівні буттєвого простору, так і на рівні системи образів.
Розділ «Лінгвостилістичні аспекти фольклоризму української романтичної прози» дає змогу зрозуміти читачу, що, пишучи свої твори народною мовою, письменники-романтики піднесли її до рівня національної. Творчість зазначених авторів, стала моделлю, формою переорієнтації на новий тип свідомості, зорієнтованої на духовні цінності, які ми повинні плекати та примножувати.
