Почесний професор і завідувач кафедри богослов’я Національного університету «Острозька академія» Рафаїл Павлович Турконяк уже вкотре вражає унікальністю своїх доробків. Ще не так давно з легкої руки пана Рафаїла було видано переклад Острозької Біблії сучасною українською мовою (2007), над якою він працював 30 років.
Для довідки: Рафаїл Павлович Турконяк — архімандрит Греко-Католицької Церкви, доктор богослов’я і доктор літургіки, біблійний перекладач, ієромонах Студитського уставу, лауреат Шевченківської премії за переклад Острозької Біблії, знає понад десяток мов, серед яких церковнослов’янська, грецька, латинська.
Ми вирішили поспілкуватися з Рафаїлом Турконяком і дізнатися, що являє собою Словник грецької біблійної мови і як проходила робота над ним.
Роботу над словником я почав 10 років тому. Я зауважив, що ніхто не знає грецької мови, як знаю її я. І сумніваюсь, що хтось так само її зможе освоїти, бо давним-давно всі вивчали греку і латину. Потім це все відійшло, та я підтримував і беріг набуті знання. Я любив вивчати мови, працював над цим і виявив, що стандартний грецький словник є заважким для молодої людини. Ніхто з них не знає всіх форм: звідки і що як походить. Нам же колись це в голови вкладали, щоб ми могли легко говорити про це у будь-який час. Правда ми не розуміли значення всього, що вчили. Я вирішив заповнити білу пляму у вивченні мови, зробивши словник. Фактично він складається із двох менших. Два в одному, так би мовити. Перша частина оформлена курсивом, в якій я подаю грецькою мовою кожну «форму» (авт. — слово, словосполучення), яка знаходиться у Святому письмі (Старий завіт і Новий завіт). Кожне слово написане так, як у тексті, а далі — що це є і де його знайти. Основна частина складається зі значень слів, також вказано звідки забрано те слово — з якої саме частини тексту. Додатково у дужках вказано скільки разів воно з’являється у Святому письмі.
Я робив Словник таким чином, щоб у студентів була можливість вчитися легше, бо до цього був зроблений лише Новий завіт. А оскільки я викладаю грецьку мову, то завжди даю свою граматику і такий словничок зі всіма формами. Мої студенти повсякчас казали, що це дуже їм допомагає. Тому я вирішив зробити Словник із цілого тексту.
Загалом словник містить 792 сторінки. Я кажу, що це такий собі своєрідний «слоник». Навіть не сподівався, що він буде настільки об’ємним. Через це друкувати його великим тиражом виявилося дуже дорого. Тому що для друку потрібні великі кошти. Та ще й для розміщення всіх книг потрібно купувати цілий будинок. Один і єдиний примірник, який я надрукував є лише в Національному університеті «Острозька академія». Зараз етап останньої редакції словника. Я даю його прочитати, принаймні вступ і знайти там можливо якісь помилки.
Цей словник я міг би видати ще два роки тому чи навіть три. Усе ніяк не наважувався, бо вважав, що це нікому не потрібно. В Острозькій академії мене попросили завершити роботу. Я всього лише за два місяці дописав словник і видав перший примірник. Коли був в Америці, то багато перекладав церковних творів українською. Моя праця була потрібна і мені щиро завдячували. Та я не розглядаю думки повернутися туди знову. Хочу приносити користь українським людям і знаю, що тут також можу зробити багато цінного.
Якщо говорити про плани на майбутнє, то в мене є принцип — я завжди буду займатися тим, що до мене ніхто не робив. Є старослов’янський словник, яким ніхто не може користуватися, окрім тих, хто знає добре латину і греку. Я хочу його осучаснити і зробити слов’яно-греко-латино-український словник. Треба, щоб студенти і молодь мали змогу розвиватися. Зараз ми не маємо навіть латинського словника українською мовою — мусимо послуговуватися чи то англійськими, чи німецькими, чи якимись іншими словниками, але тільки не українськими, бо їх немає. Чому ми маємо використовувати інше, якщо ми можемо мати своє?
.jpg)