Лекцію на тему «Невідомі князі Острозькі» 21 квітня прочитав для спудеїв керівник Центру вивчення спадщини князів Острозьких Національного університету «Острозька академія», доцент кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія» Ігор Тесленко.
Ігор Тесленко — науковець, який тривалий час займається дослідженням минулого Острозького князівства, вивчає біографії його власників, знайомить своїх читачів із тими людьми, які входили до вузького кола приятелів і найвідданіших слуг славетного роду. Під час зустрічі зі студентами-істориками Острозької академії вчений вирішив звернутися до невідомих сторінок життя своїх героїв. Про деякі фамільні секрети, неймовірні пригоди і тяжкі випробування представників роду можна дізнатися лише за умов уважного аналізу історичних документів. Своєрідним ключем до розв’язання багатьох загадок Острозьких Ігор Тесленко вважає їхнє приватне листування.
«Працюючи з джерелами, я зрозумів, як багато цінних свідчень про життя і побут, особливі звички і навіть характер тієї чи іншої постаті дає приватна кореспонденція. Ви, мабуть, не знали, але засновник Академії князь Василь-Костянтин був досить дотепним чоловіком, любив афоризми, жартував, створював неологізми,
Як переконує Ігор Тесленко, наше стереотипне сприйняття ключових постатей родини Острозьких сформоване під впливом історіографічної традиції, яка сягає XIX століття. Вікіпедія, туристичні буклети, література для паломників, романи і повісті, документальні програми про членів князівського роду – всі ці джерела в деталях повторюють нам той образ Острозьких, який сконструювали історики ще у часи Російської імперії. Про те, як він дожив до наших днів і чи буде змінений у майбутньому, також ішлося під час зустрічі.
На думку вченого, зміні усталених образів сприятимуть мікроісторичні дослідження, написані після ретельного опрацювання різнопланових джерел. Подібні роботи можуть бути присвячені маловідомим епізодам з життя князів Острозьких. Розповідь про них має вплітатися в ширшу подієву канву. Знайти ці ключові події, почути забуті голоси людей з минулого – справа неймовірно тяжка, але й захоплива.
«Наука — це азарт. Коли вперше береш до рук невідомий тобі документ, який розповідає щось нове і цікаве про життя твоїх героїв, відчуваєш неймовірне хвилювання. Зрозуміло, що справжній історик повинен критично ставитися до свідчень документів, але вже сам процес їх пошуку і аналізу, що завершиться підготовкою нового дослідження, не може залишати тебе байдужим. Історичне дослідження — чистий адреналін»,
