У Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику 4 жовтня відбулася святкова виставка-презентація Національного університету «Острозька академія». Цьогоріч перший вищий навчальний заклад Східної Європи відзначає 440-річчя із дня заснування. На цю подію в центрі столиці зібралися чимало близьких для академії людей: друзі, партнери та представники медіа.
Місце зустрічі було обрано абсолютно невипадково — адже на території Дальніх печер лаври покояться мощі Феодосія Печерського — він же Федір Острозький, в Успенському соборі похований Костянтин Острозький. На жаль, цей факт нині відомий далеко не кожному киянину, а тим паче — українцю, тоді як внесок родини Острозьких у розвиток України надзвичайно великий. Гальшка Острозька та Василь-Костянтин Острозький стали засновниками першого вишу в Україні — Острозької слов’яно-греко-латинської академії.
Подія розпочалася урочистим виступом студентів-театралів з Острозької академії. Гості могли поринути в історію заснування вишу та появи Острозької Біблії 1581 року від самої Гальшки Острозької і князя Василя-Костянтина Острозького.
У рамках відзначення Острозька академія була пошанована багатьма знаковими для університету особистостями. Зокрема на свято завітали генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Любомир Михайлина, український літературознавець, Директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Микола Жулинський, він, до слова, очолював усі державні комісії з відновлення вишу і є незмінним головою наглядової ради університету. Щирий друг академії, академік Острозького академічного Братства, головний редактор газети «День» Лариса Івшина та письменник Іван Драч також висловили щирі вітання для Острозької академії. Приємності почули і від організатора фестивалю «Острог. Ренесанс» Людмили Гарарук.
«Острозькій академії — 440, а газеті „День“ — 20. Думаю, що дві третини цього часу ми провели в найтіснішому спілкуванні з Острогом, його викладачами та студентами. Цей ювілей — важлива і вагома подія. Але, на жаль, більшість країни ще не може прийняти дорогоцінне світло Острога. Країна до цього не готова, і ще дуже багато треба докласти зусиль, щоб за „лекалами“ Острога виліпити еліту. Острог дає шанс їй відбутися. Але, знаєте, я часто кажу, що Україна — це Британія слов’янського світу. Це можна довго розшифровувати, але наведу один штрих — Британія живе без конституції, а ми — без держави. Вміння творити середовища з надією, що колись ці острови створять колосальний запит на свою державу, — це і є велика мужність. Уміти зосередитися на праведних цілях. Маючи підтримку величезної аури, культури, інтелекту великої історії»,
Ректор Національного університету «Острозька академія» Ігор Пасічник не приховував своїх піднесених емоцій та щиро подякував усім причетним до відновлення віковічної слави Острозької академії.
«Відродження Острозької академії відбулося завдяки допомозі багатьох людей. Це був дуже складний процес. Але так дав Бог, що в потрібний час траплялися саме ті люди — це представники української діаспори, серед яких Мирон та Леся Куропасі, Богдан Ватраль, Юліян Куляс, Стефан Качарай, Богдан Курчак та ін. Це тогочасні голови адміністрацій, які прониклися ідеєю відродження Острозької академії, низка вчених, які вірили в академію, президенти, які видавали відповідні укази. Щиро вдячні Євгенові Кириловичу Марчуку, адже будучи міністром оборони, він передав Острозькій академії закинуті військові казарми, які перетворились на чудове студентське містечко та військовий ліцей. І безперечно — це газета „День“ й Лариса Івшина, яка зробила для Острозької академії надзвичайно багато. Пані Лариса залучила до процесу відродження Острозької академії багатьох вчених і меценатів. Насамперед це подружжя Віталія та Олени Гайдуків, завдяки яким у нас з’явився не лише оригінал Острозької Біблії, новий автобус, а й відреставрована частина наукової бібліотеки. Також у цій плеяді друзів академії варто згадати, на превеликий жаль уже покійного, канадського мецената Ераста Гуцуляка, який виділив кошти на будівництво нового корпусу Острозької академії»,
У програмі заходу була продемонстрована ексклюзивна виставка особистих речей князів Острозьких із колекції відомого українського мецената Олексія Шереметьєва, історико-філософська виставка картин найкращого іконописця Східної Європи Юрія Нікітіна «Острогіана: рефлексії очима сучасника». До уваги присутніх був відбувся показ срібно-бурштинових шахів українського ювеліра Августа Вольського «Князі Острозькі та турецькі султани», над виготовленням яких майстер працював понад 7 років, використавши для цього 4 кг срібла та близько 1 кг бурштину. Також редактор видавництва «Балтія-Друк», співорганізатор відновлення надгробка Великого гетьмана литовського К.І. Острозького Віргініус Строля презентував науково-популярне видання «Князі Острозькі». Крім цього, відбулася презентація наукового журналу «Острозька давнина» за участю головного редактора, керівника Центру вивчення спадщини князів Острозьких Національного університету «Острозька академія» Ігоря Тесленка.
Головним експонатом урочистостей стала книга, на основі якої були перевидані усі наступні тексти Святого Письма в Східній Європі — Острозька Біблія. На сьогодні страхова оцінка оригіналу цього стародруку сягає 2 мільйонів доларів.
Наступні урочистості з нагоди 440-річчя Острозької академії відбудуться в Острозі впродовж жовтня. Слідкуйте за анонсами на сайті університету.
