У межах проєкту «Культура в сховищі»: відновлення діяльності підземної мистецької галереї Національного університету «Острозька академія» за фінансової підтримки Українського культурного фонду 30 жовтня в мистецькій галереї НаУОА відбувся вечір, присвячений 30-літтю відродження Острозької академії «30 спогадів про ОА».
Із вступним словом звернулася директорка Музею історії НаУОА Анастасія Хеленюк:
«Нам приємно, що ви долучилися до нашого заходу. 30 жовтня дуже важливе для нас, адже з цією датою пов’язано багато подій в історії Острозької академії. У 2000 році ми стали національним університетом. У 2009 році наш заклад отримав оригінал Острозької Біблії. 30 жовтня було освячено студентсько-викладацький храм преподобного Федора Острозького, у який через багато десятиліть повернулася молитва. Також цьогоріч ми відзначаємо 30 років відродження Острозької академії».
Під час заходу учасники мали змогу переглянути архівні відео процесу відродження Острозької академії, а перші студенти, викладачі і співробітники ділилися спогадами про те, із чого розпочався їхній шлях в університеті.
Докторка філологічних наук, професорка кафедри філософії та культурного менеджменту Жанна Янковська зауважила:
«Працюючи в Острозькій академії, я ствердилася як науковиця, захистила кандидатську й докторську дисертації, здобула звання доцентки, а потім професорки, мала змогу побувати на багатьох закордонних форумах і конференціях, читала лекції та курси у закладах вищої освіти інших країн, маю 175 публікацій, серед яких і монографії, і посібники, і наукові статті. Ці роки пройшли в праці, у ненормованих робочих днях і ночах. Але я ніколи про це не шкодувала, бо якщо робиш справу, яка до душі, то здобуті результати приносять радість. Працювати в Острозькій академії - був мій вибір. Ще я дуже люблю студентів, спілкування з ними додає сили й бажання працювати».
Старша викладачка кафедри мовної медіації Ольга Пелипенко зазначила, що разом зі своїм чоловіком Олексієм Антоновичем були пов'язані більше з розвитком факультету романо-германських мов:
«Згадую частіше те, наскільки викладачі й працівники були захоплені справою, яку робили. І хоча навчальне навантаження тоді становило набагато більше годин, ніж є зараз, але вистачало сил і часу ще зустрічатись, спілкуватись, організовувати свята, робити вистави. Була така певна ейфорія. Усі всіх знали на різних факультетах, бо колектив був менший, ніж зараз. Острозька академія для мене багато значить. Я працювала в різних сферах і організаціях, але тут, в Острозі, ми вже 25 років. В університеті вчились мої сини й отримали ті знання, які допомогли їм влаштуватись на роботу, а також познайомилися зі своїми майбутніми дружинами. І я вдячна долі, що колись ми з чоловіком зробили вибір на користь Острозької академії, хоча в той період мали ще одну пропозицію».
Провідна фахівчиня з діловодства НаУОА Наталія Гриник розповіла, що приємно було поринути в затишну атмосферу спогадів щодо відродження та становлення 30-річної історії академії, а чудовий, професійно організований захід креативними співробітниками музею, із цікавим відеосупроводом у колективі колег, студентів різних років випуску, надихнув на теплі спогади та приємні моменти:
«Працівники Музею НаУОА створили дружню атмосферу інтерактивного спілкування, що дало можливість кожному учаснику заходу зануритися і з великою приємністю згадати, як саме доля пов'язала їх з академією. Надзвичайно приємно було спостерігати, як кожен із теплотою та гарним настроєм згадував, як у маленькому провінційному місті з нікому невідомого Острозького вищого колегіуму всього за 30 років утворився наш навчальний заклад – Національний університет «Острозька академія». Щиросердечно вдячна усьому дружньому колективу музею за запрошення та чудово проведений вечір».
Враженнями від вечора поділилася студентка 1-го курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності «Право» Тетяна Поліщук:
«Цей вечір спогадів став відлунням історії та відродження Острозької академії за 30 років. Надзвичайно зворушливо було побачити, як багато поколінь студентів, викладачів і працівників вкладали свою душу в розвиток і становлення цього закладу. Рада бути частиною цієї унікальної спільноти, що не лише дає знання, а й надихає на саморозвиток і творення. Острозька академія – це не лише університет, це люди, які своєю відданістю, розумом і працею творили і творять її велич. Дякую за таку нагоду бути причетною до цього шляху».
