Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

В Острозькій академії відбулася презентація видання «Жіноче обличчя української дипломатії: нариси, спогади, інтерв’ю»

01 жовтня 2024 р.

30 вересня в Національному університеті “Острозька академія” відбулася презентація видання «Жіноче обличчя української дипломатії: нариси, спогади, інтерв’ю». Захід був організований Науковим товариством історії дипломатії та міжнародних відносин і Острозькою академією за підтримки Фонду Ганнса Зайделя. Подія об’єднала провідних дипломатів, державних службовців, науковців, журналістів і студентів з України, а також представників українських громад із різних куточків світу, створюючи простір для обміну досвідом і поглиблення розуміння ролі жінок на дипломатичній службі.

Із вітальним словом звернувся в.о. ректора Національного університету “Острозька академія”, доктор психологічних наук, професор Ігор Пасічник:

“Для мене висока честь відкривати цей поважний захід у присутності такої великої кількості жінок. Радію, що серед облич, які зараз бачу на презентації, є багато учасників наших конференцій і семінарів. Вітаю вас із презентацією першої книги про жіночі обличчя української дипломатії в нашій історії. Книга буде надзвичайно цікава не тільки студентам, які у майбутньому стануть дипломатами, але і студентам інших спеціальностей, пересічним читачам, тому що цікава сама історія жіночої дипломатії, яка вперше висвітлена, згрупована, де є інтерв’ю, спогади, виступи дипломаток. Вважаю, що це лише хороший черговий етап проєкту, який буде продовжуватися і ми побачимо наступні видання. Упевнений, що книга матиме багато хороших відгуків і відповідний резонанс в Україні і світі”.

Також зі словами привітання звернулися директор Департаменту публічної дипломатії та комунікацій МЗС України Вікторія Ляліна-Бойко; координатор проєктів – заступник директора Фонду Ганнса Зайделя Олена Максимова; громадська діячка, перекладач, співзасновниця Платформи “Подружжя українських дипломатів” Тетяна Сибіга; голова ВГО Союз Українок, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри регіонального та місцевого розвитку НУ “Львівська політехніка”, депутат Волинської обласної ради Ористлава Сидорчук.

Модератором події стала голова Правління Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин, доктор історичних наук, професор, професор Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету, кураторка проєкту “Жіноче обличчя дипломатії: виклик чи місія”, автор та редактор презентованої книги Ірина Матяш.

“Ця презентація відкриває шлях книги до наших читачів. Проєкт обʼєднав надзвичайно цікаві постаті з історіями, які стануть підручником для майбутніх поколінь дипломатів. В майбутньому ми будемо проводити зустрічі в новому форматі з не менш цікавими темами”,

зауважила Ірина Матяш.

На презентації видання виступили провідні українські дипломатки та науковиці. Серед них: Наталія Зарудна – заступник Державного секретаря Міністерства закордонних справ України (2002–2003), Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королівстві Данія (2004–2008), Надзвичайний і Повноважний Посол України у ФРН (2008–2011), Надзвичайний і Повноважний Посол, почесний член Наукового товариства історії дипломатії; Олена Ялова – директор Департаменту державного протоколу Міністерства закордонних справ України, кандидат політичних наук; Марина Гримич – доктор історичних наук, кандидат філологічних наук, професор, письменниця, менеджер культурних проєктів, дружина Надзвичайного та Повноважного Посла України в Лівані (2016-2022) і Канаді Ігоря Осташа; Тетяна Іжевська – Надзвичайний і Повноважний Посол, кандидат філологічних наук, доцент, Надзвичайний Повноважний Посол України при Святому Престолі (2006–2019) та при Суверенному військовому Ордені Госпітальєрів Святого Іоанна Єрусалимського, Родосу і Мальти (2008–2019, за сумісництвом), заступник Голови Національної комісії України у справах ЮНЕСКО; Олена Кулініч – громадська діячка, письменниця, дружина надзвичайного та Повноважного Посла України в Японії (2006–2013) та на Філіппінах (2007–2013) за сумісництвом, в Австралії (2015–2021), ректора Дипломатичної академії при МЗС України (2003–2007; 2013–2015), декана Факультету права та міжнародних відносин Університету Грінченка Миколи Кулінича; Світлана Мельник – кандидат юридичних наук, дружина Надзвичайного і Повноважного посла в України в Німеччині (2015–2022) та Бразилії (з 2023-го) Андрія Мельника; Людмила Недільська – кандидат політичних наук, перекладач, дипломат Міністерства закордонних справ України, консул, т.в.о. Генерального консула України в Торонто (2014–2016), доцент кафедри інформаційної та соціокультурної діяльності Західноукраїнського національного університету, дружина Генерального консула України в Стамбулі, представника України при Організації Чорноморського Економічного Співробітництва за сумісництвом Романа Богдановича Недільського; Тетяна Шкурова – громадська діячка, дружина Надзвичайного і Повноважного посла України в Грецькій Республіці (2010–2016) Республіці Албанія (з 2020-го) Володимира Анатолійовича Шкурова.

Своїми розміркуваннями про видання поділилась одна із рецензенток книги Алла Атаманенко – доктор історичних наук, професор, Віце-президент Українського історичного товариства, член-кореспондент Української вільної академії наук у США, член Правління Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин, директор Інституту досліджень української діаспори імені професора Любомира Винара, професор кафедри міжнародних відносин Національного університету «Острозька академія»:

“Я горда тим, що Національний університет «Острозька академія» у співпраці з Науковим товариством історії дипломатії та міжнародних відносин став частиною цього проєкту. Також для мене велика честь виступити рецензентом. Сьогодні існує чимало досліджень з історії зовнішньо-політичної служби України, де історичний акцент здебільшого робився на постатях чоловіків-дипломатів. Водночас роль жінки в українській дипломатії довгий час залишалася поза увагою. Тому я щиро радію, що наш проєкт допомагає змінити цей ракурс і відкриває новий погляд на історію української дипломатії”.

Враженнями від видання поділився студент Острозької академії Ярослав Буркут:

“Висловлюю щиру подяку за можливість ознайомитися із знаннями та досвідом, викладеними в цій чудовій книзі. Читати про шлях і досягнення українок — від доби УНР до сьогодення — особливо захопливо. Хоча я поки що не є дипломатом, мені було надзвичайно цікаво дізнатися про життєві шляхи та виклики, які стояли перед жінками нашої країни, а також їхні сучасні завдання. Окрема подяка пані Ірині Матяш за ґрунтовну роботу. Завдяки цій книзі я отримав не лише глибше розуміння долі українських дипломаток, але й представників чоловічої статі, які відіграли важливу роль у розвитку української дипломатії”.

 

Книга «Жіноче обличчя української дипломатії: нариси, спогади, інтерв’ю» не лише фіксує біографії і спогади видатних українських дипломаток, але й аналізує їх внесок у сучасні міжнародні процеси. Вона надає можливість глибше усвідомити те, наскільки важливою є роль жінок у розбудові зовнішньої політики та міжнародних відносин, і як їх професійний шлях впливає на глобальні процеси.

Презентація книги стала важливою віхою в історії вивчення української дипломатії, відкриваючи нові можливості для дослідницької та освітньої роботи, а також сприяючи популяризації внеску українських жінок у дипломатичну спільноту.

Цей захід вкотре доводить, що жінки в українській дипломатії продовжують відігравати основну роль у просуванні державних інтересів, зберігаючи при цьому унікальні підходи та перспективи, необхідні для ефективного міжнародного діалогу.