28 жовтня в Національному університеті «Острозька академія» відбулася відбулася зустріч із відомим українським письменником, лауреатом і стипендіатом багатьох європейських фундацій, членом літературного угруповання «Бу-Ба-Бу» Олександром Ірванцем. Літератор презентував свої книги «Рівне/Ровно» та «Книга Ізмарагд княгині Несвіцької».
На заході були присутні студенти та викладачі Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарного менеджменту.
Зустріч розпочав із вітального слова директор Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарного менеджменту, кандидат філософських наук Максим Карповець:
«Зустріч з Олександром Ірванцем відбулася в затишній і дружній атмосфері, адже він вже не вперше в Острозькій академії. Свого часу Олександр Васильович викладав на спеціальності «Літературна творчість», навчаючи студентів азам письменництва. Цього разу він презентує свою нову повість «Ізмарагд княгині Несвіцької», де у вигадливій, магічно-реалістичній манері зустрічаються люди з різних епох. Також у тексті згадується Острог і деякі відомі його люди, що є додатковою підставою прочитати цей текст».
Пан Максим підкреслив важливість таких культурних заходів для формування критичного мислення й літературного смаку молоді.
Модератор заходу - доктор філософських наук, професор НаУОА Петро Кралюк.
«Мені приємно бути тут сьогодні, і я щиро вдячний кожному з вас за час, якій ви виділили, щоб зібратися разом. Я довго навчався писати, і до цього часу навчаюся цьому. Щоразу, коли починаєш писати, ти вчишся виражати думку, відтворювати образи, передавати ідеї. Головний урок письма — це постійне вдосконалення, тож для цього є дві невід'ємні складові: читання й писання. Читаючи, ви формуєте смак, а пишучи, ви вчитеся на власних помилках і формуєте стиль. Можливо, доведеться написати 500 зовсім недосконалих сторінок, але 501 обов’язково стане геніальною»,
На зустрічі автор презентував свої книги, зокрема книгу «Ізмарагд княгині Несвіцької», у якій оживають унікальні волинські ландшафти та легенди, втім із химерним поворотом.
Історії, зібрані в цій книзі, наповнені пригодами, що сплітаються в події на тлі українських, німецьких, польських, французьких та російських персонажів. Персонажі стають на різні сторони боротьби — між добром і злом, однак завдяки часовій петлі, що закручує реальність у дивовижні спіралі, герої й антигерої перетинаються в найнеочікуваніших моментах.
Крім того, книгу доповнюють історії про ВКЛ — волинських котів-легенд, а також короткі замальовки в бурлескному стилі, які через фантасмагорію віддзеркалюють саме життя.
Також Олександр Ірванець презентував на зустрічі свій роман «Рівне/Ровно», що відноситься до жанру антиутопії або, як його можна назвати, «роману-пророцтва». У цьому творі автор розгортає тривожне бачення можливого майбутнього, де Україна поділена на Схід і Захід, а в самому серці розділеного міста Рівне проходить символічна стіна.
Цей розділ не лише фізично ізолює людей, але й задає філософське питання про справжню природу кордонів, особистих і політичних: що насправді розділяє стіна, якщо її провести по живому тілу міста, країни? Олександр Ірванець майстерно створює атмосферу тривоги, що відчутно охоплює читача, змушуючи замислитися, на що здатна людина, відірвана від свого минулого, коли її дитинство й молодість залишаються недосяжними за кілька кілометрів.
Автор, котрий «побачив Стіну у своєму рідному місті», із глибокою переконливістю розповідає про наслідки цього розділу.
Наприкінці зустрічі відбулася жвава дискусія, де студенти мали унікальну нагоду особисто поспілкуватися з Олександром Ірванцем, поставити йому запитання та почути відповіді, які відкривали нові аспекти його творчості.
Після презентації відбулася автограф-сесія, де кожен міг отримати пам'ятний підпис від автора та придбати книги.
«Такі зустрічі відбуваються не часто, але запам'ятовуються надовго. Олександр Ірванець – дуже цікава постать! Його харизма, характер, і подача думки приваблює аудиторію. Думаю, що завдяки сьогоднішній презентації книг «Рівне-Ровно» та «Ізмарагд княгині Несвіцької» з'явилось багато поціновувачів творчості пана Олександра, і це піде на користь молоді та майбутньому української літератури»,
