Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Про російсько-українську війну і Близькосхідний конфлікт як чинники глобальної нестабільності розповів генерал-лейтенант армії США у відставці Бен Ходжес

27 травня 2024 р.

27 травня в Національному університеті «Острозька академія» відбулася восьма лекція пана Бена Ходжеса, генерал-лейтенанта армії США у відставці, екскомандувача американської армії у Європі. Тема лекції – «російська-українська війна і Близькосхідний конфлікт як чинники глобальної нестабільності».

Модерував зустріч доктор психологічних наук, професор, помічник ректора з міжнародного співробітництва і фандрайзингу НаУОА Едуард Балашов.

Презентуємо найважливіші цитати з лекції пана Бена Ходжеса:

  • Більшість зерна, яке експортується з України, проходить через порт у Констанці, перебуваючи в територіальних водах Румунії. Проте румунський морський флот є зайнятий пошуком пливучих морських мін, деякі з них були встановлені росією, а деякі знаходяться у воді ще від Першої світової війни. Вони й досі створюють величезну загрозу для комерційного судноплавства.
  • Фінляндія є новим членом НАТО й вона має важливе стратегічне положення на півночі від Балтійського моря й біля росії. Фінляндія досягла високих безпекових стандартів для своїх громадян і для себе як члена військового альянсу й вона відповідальна за те, щоб захищати кораблі в Балтійському морі.
  • Те, що відбувається в Чорному чи Балтійському морі, не залишається там. Сюди можна додати й ситуацію на Близькому Сході. Комерційне судноплавство, яке проходить через Червоне море й Суецький канал і є величезною часткою світової економіки, тепер перебите хуситами, яких підтримує Іран. Вони запускають ракети проти комерційних суден, які пливуть у міжнародних водах. Тому американський, британський, німецький й деякі інші морські флоти намагаються припинити ці атаки.
  • Іран підтримує три основних проксі: Хезбола, ХАМАС в секторі Гази та хуситів в Ємені. Це три різні напрями, у які Іран робить свій внесок для дестабілізації Заходу й арабських держав. Не всі арабські держави є друзями Ірану, вони розглядають його як головну загрозу стабільності в регіоні. Іран є ісламською державою, але це абсолютно інша гілка ісламу, вони не араби, вони – перси. Стратегічним підходом для арабських держав було підтримати прагнення до більш нормалізованих відносин з Ізраїлем, коли всі вони в минулому, як Ізраїль лише був створений, відмовлялися визнавати його право на існування, через що відбувалася серія війн. Проте згодом арабські держави визнали, що їх майбутнє може бути кращим, якщо сильний Ізраїль буде їхнім сусідом.
  • Допомога Україні для перемоги росії є стратегічним завданням для Сполучених Штатів, Німеччини, Франції чи Великої Британії. Те, що відбувається в Газі й те, як Ізраїль використовує свої сили оборони проти ХАМАСу й палестинців, створює серйозну політичну проблему для президента Байдена, оскільки цей рік є роком виборів. Десятки тисяч студентів протестують на вулицях проти американської підтримки Ізраїлю.
  • Якою є стратегічна мета Сполучених Штатів і наших союзників? Чого ми прагнемо досягти? Якщо не визначити цілі правильно, ніколи не можна буде правильно вибудувати політику.

Враженнями від лекції поділився студент 3-го курсу Навчально-наукового інституту міжнародних відносин та національної безпеки Ярослав Буркут:

«Ми вкотре мали можливість поспілкуватись із Беном Ходжесом і поставити йому запитання. Він поділився власними думками щодо розвитку подій у регіоні Близького Сходу, а також Східної Європи. Спілкуючись із спікером, ми побудували конструктивний діалог, результатом якого стало генерування прогнозів, а також можливих відповідей на виклики, із якими стикається міжнародна спільнота».

 

Читайте також: