Щорічно Національний університет «Острозька академія» долучається до вшанування Дня пам’яті жертв Голодомору в Україні й організовує низку заходів, присвячених цій тематиці.
21 листопада в Науковій бібліотеці НаУОА відбувся перегляд й обговорення фільму «Гарет Джонс. Ціна правди», а також презентація книг і джерел із тематики Голодоморів в Україні.
Із вступним словом звернулася директорка Наукової бібліотеки Галина Цеп’юк:
«Наукова бібліотека Острозької академії щорічно долучається до вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні. Сьогодні ми разом із вами згадаємо ці події й обговоримо їхнє значення. Ми співпрацюємо з Українським інститутом національної пам’яті, Національним музеєм Голодомору-геноциду й презентуємо вам джерельну базу з тематики. Сфера ваших зацікавлень як істориків може бути різною й зокрема стосуватися тематики Голодомору, яка ще досі досліджується».
Кандидат історичних наук, доцент кафедри історії імені проф. М. Ковальського Микола Близняк зазначив:
«Ми чітко знаємо й усвідомлюємо, що Голодомор 1932-1933 років мав штучний характер і був керований із Москви. Нам відомі наслідки цього жахливого процесу для українського народу, кількість жертв якого становить приблизно 4 мільйони людей. Це прямі втрати, а є ще непрямі. Можна чітко вважати цей Голодомор як боротьбу сталінського керівництва з українською ідентичністю, культурою, національною свідомістю. Сьогодні також ці процеси пов’язують із першими визвольними змаганнями 1917-1921 років, коли українці не змогли створити власну державу й таким чином їм довелося бути у складі більшовицької імперії».
Пан Микола закцентував увагу й на масових і штучних Голодоморах 1921-1923 і 1946-1947 років. Таким чином радянське керівництво ламало спротив українців, їхню жагу до незалежності, самостійності, власного національного життя.
«Сьогодні цілі інститути, гурти науковців, наукових співробітників та істориків працюють над проблемами Голодомору і як наслідок – українці пам’ятають, знають творців цього людиноненависницького антиукраїнського процесу. Так ми маємо низку публікацій із цієї тематики. Розуміймо й ми чітко ці процеси, щоб планувати своє майбутнє у вільній, незалежній, демократичній, соборній Україні»,
Завідувач відділу Іноземної літератури Олександр Конторук ознайомив студентів із сайтом Національного музею Голодомору-геноциду й сайтом Наукової бібліотеки, де можна знайти відповідну літературу.
«Голодомор – це тема дуже важка, є багато спогадів, моментів, про які страшно говорити. Але ми не повинні забувати про ці події, бо якщо ми не пам’ятаємо свого минулого, то ми не варті майбутнього»,
Під час заходу студенти ОПП «Історія та археологія» переглянули й обговорили фільм «Гарет Джонс. Ціна правди». В основі сюжету – розповідь про «журналіста Ґарета Джонса, який знайомиться з реальністю «радянської утопії» і, попри смертельні ризики та погрози спецслужб, розкриває правду про трагедію українського народу: Голодомор, цензуру та масові репресії». Студентам було рекомендовано книгу Мірослава Влеклого «Гарет Джонс. Людина, яка забагато знала», яка доповнює фільм і більш широко розкриває постать Гарета Джонсона та його долю.
Також студенти мали можливість переглянути книги і джерела з тематики Голодоморів в Україні. Представлені книги висвітлили широкий спектр досліджень, зокрема Володимира Сергійчука, Василя Марочка, Ольги Мовчан, Валентини Борисенко, Володимира Василенка та ін. Крім того, були презентовані іноземні видання Роберта Конквеста, Мирона Долота, зібрання Любомира Луцика, Нормана М. Наймарна.
Найбільше зацікавлення у студентів викликало видання «Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років», що показує регіони України, де зібрано архівні й опубліковані джерела та свідчення громадян.
Враженнями від заходу й перегляду фільму поділилися студенти 1-го курсу ОПП «Історія та археологія» Андрій Остапчук і Софія Кобець.
«Фільм дуже емоційний. Головний герой намагається розкрити тоталітарний режим Сталіна й розповісти світу про Голодомор в Україні. Рекомендуватиму друзям для перегляду»,
«Місія фільму є важливою для нас сьогодні, бо події у ньому наближені до реальності. Вважаю, що проведення таких заходів є необхідним»,
Також 21 листопада в холі новоакадемічного корпусу Острозької академії відбулася презентація мистецького проєкту дизайнерки візуальних комунікацій, мисткині Юлії Федорович «ГØЛØДØМØР».
У 2021 році Юлія Федорович здобула ступінь магістра мистецтва (MFA) в Університеті Нотр-Дам у США. Стипендіатка програм Фулбрайта та Едмунда С. Маскі. У фокусі її творчості – візуалізація складної історії та спадщини України й Східної Європи. Відзначені численними нагородами роботи експонуються в галереях США, Канади й України.
Зі вступним словом звернулася директорка Музею історії НаУОА Анастасія Хеленюк:
«Наш музей співпрацює з різними цікавими людьми, зокрема з мисткинею Юлією Федорович, яка зараз проживає в Канаді. Це молода й дуже перспективна авторка, яка навчалась у США й цілеспрямовано говорить про дуже складні теми уже в американському суспільстві. Дипломна дизайнерська робота Юлії Федорович була присвячена Голодомору, де вона не через страшні фото чи лекції, а через власне мистецтво осмислила історію цієї трагічної сторінки. Ми вважаємо, що вдалося зробити це дуже якісно».
У серії плакатів мисткиня розповідає історію Голодомору через власну мову символів, в основі яких і візуальна подібність до традиційних елементів української вишивки (колористика, розташування елементів), і символіка тоталітарного режиму, що спричинив голод. Кожен із 10 плакатів послідовно розповідає страшну історію голоду: основні передумови, факти й наслідки трагедії 1930-х років, а також має анімовану версію, доступну в доповненій реальності.
Виставка обладнана трансляцією короткого відео, у якому Юлія Федорович розповідає про проєкт і деталізовує символіку кожного плакату:
«Назвою мого проєкту є слово «ГØЛØДØМØР», у якому закреслені всі літери «О». Цей прийом покликаний візуально зобразити, наскільки масовою була смертність українців під час цього геноциду. Нам не відомо й навряд чи точно буде відомо, скільки саме людей стали жертвами цієї трагедії. Але ми точно знаємо, що йдеться про мільйони тих, хто безпосередньо помер голодною смертю. Голодомор є чи не найбільшою трагедією в історії України, яка завдала непоправної травми усьому нашому народові. Ми повинні й надалі говорити правду про Голодомор, тому що лише засуджуючи геноцидні злочини й звірства минулого, ми можемо запобігти їх повторенню в майбутньому».
У межах Відкритого університету 21 листопада докторка філологічних наук, професорка НаУОА Жанна Янковська провела лекцію «Реальні й художні виміри Голодомору 1932-1933 років крізь призму української жіночої прози».
22 листопада у студентсько-викладацькому храмі преподобного Федора Острозького НаУОА відбулася панахида за невинно замучених голодом українців під час Голодомору 1932-1933 років.
Настоятель храму, протоієрей Василь Жуковський виступив із доповіддю:
«Україна має непросту історію. У нас є славні сторінки, але також чимало й сумних подій, незагоєних ран. Інколи ми повинні зупинитися, подумати, проаналізувати, щоб зробити певні висновки і спільно помолитися Богові. І це потрібно передусім для себе, власної ідентичності, історії нашої нації, держави.
Сьогодні ми згадуємо дуже трагічну, сумну подію. На початку 30-х років минулого століття український народ пережив найстрашнішу в історії сучасної цивілізації гуманітарну катастрофу - Голодомор 1932-1933 років, особливість якого - знищити непокірних людей.
Із цією метою був використаний план, який полягав у тому, щоб позбавити людину найприроднішої потреби - споживати їжу. Ці дії влади ми називаємо геноцидом проти власного народу. На тлі духовно-релігійного геноциду радянській владі стало легше творити фізичний.
Забирали хліб у селян і їжу в дітей, творили ці беззаконня на українських землях частково прислані комісари з росії, але передусім і масово це були свої люди - українці, односельці, задурені радянською пропагандою - ідеологічною машиною з патологічним прагненням вижити в цих складних умовах будь-якою ціною.
Сьогодні ми молимося Господу, за наших співвітчизників, заморених голодом у різні періоди і щоб більше ніколи не повторилися ці події в нашій історії».
Щороку в четверту суботу листопада Україна і світ вшановують пам'ять жертв Голодомору. Три десятки країн визнали Голодомор геноцидом українського народу.
Згадаймо хвилиною мовчання мільйони українців, які загинули від штучного голоду, влаштованого комуністичним тоталітарним режимом!
