Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

В Острозькій академії обговорили ословлення простору у світлі сучасних філологічних наук

15 березня 2024 р.

15 березня на базі Національного університету «Острозька академія» відбулася Всеукраїнська наукова інтернет-конференція «Ословлення простору у світлі сучасних філологічних наук». 

Із вітальним словом до учасників звернувся завідувач кафедри української мови і літератури, кандидат філологічних наук, доцент, модератор наукового заходу Віталій Максимчук:

«Катедра української мови і літератури, катедра педагогіки та методики початкового навчання Острозької академії раді вітати вас на Всеукраїнській науковій інтернет-конференції «Ословлення простору у світлі сучасних філологічних наук», яка вже стає традиційною. Дякуємо, що знайшли час і можливість долучитися до наукової дискусії в мережевому просторі Острозької академії – найстарішому закладі вищої освіти у Східній Європі. А найбільша вдячність тим, хто зі зброєю в руках захищає українські простори від російської навали. Вічна слава тим, хто вже ніколи не зможе побачити безкраїх степів, буйнолистих лісів і високих гір... Острозька земля, хоч і віртуально, радо вітає науковців із різних куточків України, які беруть участь у нашій конференції. А це: Київ, Бердянськ, Дніпро, Донецьк, Львів, Луцьк, Рівне, Ужгород, Харків, Херсон».

Директор Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарного менеджменту, кандидат філософських наук, доцент Максим Карповець зазначив:

«Питання українського слова, ословлення простору – це не тільки красива метафора чи новоутворений концепт, але наша безпосередня матеріальна реальність, чітко окреслена державними кордонами й межами. Завдання науковців – боронити словом ці кордони, прописуючи їх у власних доповідях, промовах, текстах і маніфестах. Тому особливо приємно, що сьогоднішня конференція зібрала представників різних регіонів України, різних наукових шкіл і теорій, яких обʼєднує одне: збереження нашого українського простору у слові й крізь слово».

Під час пленарного засідання було осмислено чимало оригінальних тем і проблем, що стосуються простору – освітнього, мовного, концептуального, літературного. Із ґрунтовними науковими доповідями виступили: Сергій Омельчук, доктор педагогічних наук, професор, перший проректор Херсонського державного університету; Галина Євсєєва, докторка наук з державного управління, професорка, проректорка з навчально-виховної роботи Придніпровської державної академії будівництва та архітектури; Марина Навальна, докторка філологічних наук, професорка, в.о. завідувача кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів та природокористування України; Олена Бондарева, докторка філологічних наук, професорка, головна наукова співробітниця кафедри української літератури, компаративістики та грінченкознавства Київського столичного університету імені Бориса Грінченка; Ольга Харлан, докторка філологічних наук, професорка, завідувачка кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства Бердянського державного педагогічного університету; Світлана Кочерга, докторка філологічних наук, професорка кафедри української мови і літератури Національного університету «Острозька академія»; Ірина Захарчук, докторка філологічних наук, професорка кафедри української літератури Рівненського державного гуманітарного університету, та Ірина Фаріон, докторка філологічних наук, доцентка.

Після перерви науковці працювали в чотирьох секціях: «Сучасні інтерпретації давніх і класичних текстів у світлі просторових характеристик»; «Лексика, фразеологія, стилістика та граматика українськомовного простору в синхронії та діахронії»; «Онімний, концептуальний і комунікативний простір у соціолінгвальній парадигмі»; «Актуалізація категорії «простір» у сучасних літературознавчих студіях».

Статті учасників конференції буде опубліковано у фаховому філологічному збірнику Національного університету «Острозька академія», який побачить світ наприкінці навчального року.

Враженнями від участі в науковому заході поділилася студентка 4-го курсу ОПП «Українська мова та література» Анастасія Репак:

«Сьогоднішня конференція - це можливість побачити, послухати й дізнатися щось справді пізнавальне в професійній галузі. На мою думку, важливість таких наукових заходів у тому, що це певне «перехрестя думок», де різноманітні погляди на українську мову й літературу перетинаються, щоб відкрити нові горизонти розуміння. Помітила: конференція об'єднала фахівців «від Сяну до Дону», що показало потужну співпрацю між різними регіонами країни. Безумовно, доповіді учасників були досить колоритними, глибокими й оригінальними; порушували питання лінгводидактики, концептуальности, інвективної лексики, простору й ландшафту в літературних творах, комплексу безґрунтянства, англіїзації як синдрому меншовартости тощо. Враження лише позитивні. Проте вірю, що наступного разу вдасться побувати на такій конференції в очному режимі».