Похмурого туманного ранку 13 вересня 2024 року академічна спільнота Національного університету «Острозька академія» отримала сумну звістку – на 89-ому році життя відійшов у засвіти відомий мистецтвознавець, літературознавець, фольклорист, україніст, бібліограф, публіцист, меценат, активний громадський діяч закордонного українства в Словаччині, доктор філологічних наук, професор, іноземний член Національної академії наук України Микола Мушинка.
Гортаючи сторінки життя академіка Миколи Мушинки, на пам’ять спадає добре знаний багатьма латинський вислів – «Per aspera ad astra». Крізь складні перипетії долі, переслідування, офіційне відлучення на певний час від наукового життя, важку фізичну працю, він зумів пройти гідно: зберігаючи високі моральні чесноти, посильно допомагаючи іншим, демонструючи високі професійні дослідницькі вміння та енциклопедичні знання. Пана Миколу знали і шанували в Словаччині, Україні та в різних частинах світу.
Микола Іванович Мушинка народився 20 лютого 1936 року в селі Курів (нині – Словаччина). Закінчив Українську середню школу в словацькому Пряшеві, потім вищу освіту здобував у Празі (Чехія). З 1960 р. працював у кабінеті україністики Кошицького університету в Пряшеві. У 1967 р. здобув науковий ступінь кандидата філологічних наук. У 1960-х і на початку 1970-х працював у Пряшівському університеті.
Кінець 1960-х років і наступні два десятиліття були часом випробувань. У 1968 р. за протест проти введення військ країнами-членами Варшавського договору в Чехословаччину зазнав переслідувань, був відсторонений від дослідницької діяльності. Через контакти з дисидентами був звільнений з роботи в 1971 р. і до 1990-х років працював пастухом, кочегаром. Творчі напрацювання пана Миколи з’являлися під різними псевдонімами.
У 1990 р. Вченого реабілітували та поновили на роботі в Пряшівському університеті. Пізніше його обрали професором Українського вільного університету в Мюнхені – одного з найстарших приватних навчальних закладів Німеччини та єдиної вищої школи поза межами України з українською мовою навчання. У 1992 р. Микола Мушинка захистив докторську дисертацію в Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії імені Максима Рильського (нині – Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України).
Наукова творча спадщина академіка Миколи Мушинки є багатою та різноманітною, охоплює різні напрями науки (літературознавство, фольклористика, біографістика, бібліографія та біобібліографія, історія українців у Словаччині та ін.), свідчить про його сумлінність і професіоналізм завдяки якісним науковим текстам, базованим на опрацюванні широкого кола різноманітних джерел. Микола Мушинка є автором понад 2000 тисяч наукових, науково-популярних публікацій: статті, енциклопедичні гасла, більш ніж 350 рецензій і 50 книг та ін. Завдяки його багатогодинній копіткій праці, яка тривала практично до останніх днів життя, було відтворено або доповнено життєписи відомих українців, повернено багато малознаних або загублених імен. Окрема подяка українського народу належить за віднайдення поховань за кордоном відомих українців, велику роботу по перенесенню праху в Україну.
Праці Миколи Мушинки опубліковані в багатьох європейських країнах, Австралії, Канаді та США. Цінним є внесок Вченого в пошуках, опрацюванні та виданні архівних джерел із україністики. Він доклав чималих зусиль, щоб доступним для дослідників стали архів Музею визвольної боротьби України в Празі. Завдяки його сприянню побачили світ друга частина (до того не опублікована) праці Симона Наріжного «Українська еміграція» та багато інших оригінальних видань з українознавства. Завдяки Миколі Мушинці було збережено та передано в Україну або центри україністики за кордоном важливі артефакти спадщини українців. Завдяки Вченому до України прийшли картини Олекси Новаківського, архіви Олени Рудловчак та Олександра Олеся. Багато українських книгозбірень поповнилися цінними раритетними виданнями україніки, які Вчений привозив особисто цілими валізами. Завдляки Миколі Мушинці українські бібліотеки отримували й українські періодичні видання, що виходили у Словаччині.
Академік Микола Мушинка був членом Міжнародної комісії по дослідженню національної культури Карпат і Балкан, з 1989 р. – дійсним членом Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ), Президентом НТШ у Словаччині, засновником і головою Асоціації україністів Словаччини (з 1990 р.) та ін.
Багато науковців щиро вдячні Миколі Мушинці за сприяння в проведенні досліджень, допомогу в пошуку необхідних матеріалів, надання дозволів користуватися особистими багатими бібліотекою та архівом, гостинну підтримку в побуті під час перебування в Словаччині.
Він завжди був щирим і привітним співрозмовником, мудрим порадником, вчителем, другом. Вражали його розуміння актуальних наукових і суспільних проблем, пошук відповідних рішень.
Вірною супутницею і Янголом-Охоронцем пана Миколи була його дружина пані Магда, яка завжди і в усьому підтримувала Вченого. Спільно подружжя Мушинок виростило двох чудових синів і виплекали онуків.
За свою титанічну плідну діяльність Микола Мушинка був удостоєний державних народ, премій, почесних звань у низці українських університетів. Він був першим представником української академічної громади в Словаччині, кого за вагомі трудові досягнення та багатогранну сумлінну працю відзначили високою державною нагородою з нагоди його 85-річчя – Орденом князя Ярослава Мудрого V cтупеня. Державну відзнаку йому було вручено в 2021 р. Надзвичайним і Повноважним Послом України в Словацькій Республіці Юрієм Мушкою.
Багатолітня співпраця пов’язує академіка Миколу Мушинку з Національним університетом «Острозька академія». Він радо підтримував дослідницькі проєкти Інституту досліджень української діаспори імені професора Любомира Винара НаУОА, подарував для його бібліотеки цінні книжкові та періодичні видання. Долучався до наукових форумів, зокрема був постійним учасником традиційної Міжнародної наукової конференції «Українська діаспора: проблеми дослідження». Своїми ґрунтовними знаннями і багатим життєвим досвідом пан Професор ділився під час лекцій, які радо проводив на запрошення для студентів університету. 28 вересня 2012 року за значний внесок у розвиток національної освіти, науки, культури та духовності в Острозькій академії Вчений був відзначений почесним званням Doctor Honoris Causa.
Вічна світла пам’ять видатному вченому, культурному та громадському діячеві Миколі Мушинці…
