8 березня в Науковій бібліотеці Національного університету «Острозька академія» відбулася презентація книги «В інтер’єрі міжвоєнної Волині: Біограми політичних емігрантів – учасників Української революції» і наукового збірника «Дермань і Мізоч в історії та культурі Волині. Вип.3».
До університету завітали автори й редактори презентованих видань: докторка історичних наук, професорка кафедри історії України Рівненського державного гуманітарного університету Руслана Давидюк; кандидат історичних наук, голова Рівненської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Андрій Жив’юк; кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України Андрій Фелонюк; кандидатка історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Рівненського державного гуманітарного університету Інна Мартинчук. Також учасником презентації був кандидат історичних наук, керівник Центру вивчення спадщини князів Острозьких Ігор Тесленко.
Спочатку Руслана Давидюк представила видання із серії «Реабілітовані історією. Рівненська область». Авторка зазначила, що книга «В інтер’єрі міжвоєнної Волині: Біограми політичних емігрантів – учасників Української революції» відрізняється від попередніх 10 томів тим, що була підготовлена не тільки на державних архівах Рівненської області, архіві СБУ, національної поліції, а й усіх інших архівах, у яких авторам вдалося працювати. Також в основі – історіографії людей, про яких йдеться у виданні.
«У книзі розповідається про 922 особи: військових, цивільних діячів періоду Української демократичної революції 1917-1921 року, які після її поразки, намагаючись зберегти своє життя, змушені були залишити територію Наддніпрянщини й емігрувати. Так вони створили явище міжвоєнної української політичної еміграції»,
Другу частину презентації розпочав Андрій Жив’юк, який зазначив, що збірник «Дермань і Мізоч в історії та культурі Волині» започатковано проведенням конференції, яка вперше пройшла у 2019 році. Відтоді з періодичністю два роки світ побачили ще два випуски видання. За словами пана Андрія, основними особливостями матеріалів, опублікованих у збірнику, є їхній зв’язок із Дерманем, Мізочем або навколишніми околицями, а також оригінальність.
«Дякуємо й викладачам, науковцям Острозької академії, які активно долучилися до цього проєкту, зокрема Миколі Близняку, Андрію Смирнову, Ігорю Тесленку, які публікувалися в збірниках. Плануємо видати принаймні п’ять збірників. Сподіваємося на подальшу співпрацю»,
Кандидат історичних наук, відповідальний редактор Андрій Фелонюк зосередився на змісті й короткому описі наукових статей збірника й зазначив, що збірник «Дермань і Мізоч в історії та культурі Волині. Вип.3» вміщує 9 оригінальних наукових статей і матеріалів, 4 із яких стосуються періоду модерну, а 5 – ХХ століття. Також є ще 3 тексти мемуарного характеру.
Під час презентації кандидат історичних наук, керівник Центру вивчення спадщини князів Острозьких Ігор Тесленко розповів про досягнення видання «Дермань і Мізоч в історії та культурі Волині» і виклики, які стоять перед його авторами й редакторами. Зокрема, із позитивних моментів пан Ігор відзначив увагу до джерел й антропологічний підхід авторів і редакторів збірника. Серед проблемних моментів – недостатньо висвітленні дослідження XV-XVI століття, недостатнє представлення джерел із Рівненщини й прогалини в дослідженнях другої половини XX ст. Наприкінці свого виступу Ігор Тесленко висловив сподівання на успішну роботу й побажав натхнення в подальшій дослідницькій праці.
Кандидатка історичних наук Інна Мартинчук закцентувала увагу на своїй статті у збірнику про переселення й облаштування українців Східної Словаччини Мізоцького району.
Серед присутніх на заході були також викладачі, науковці Острозької академії, які в різні роки публікували свої статті у збірниках, зокрема кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри історії ім. М. П. Ковальського Микола Близняк та доктор історичних наук, професор Андрій Смирнов.
Микола Близняк зазначив, що презентовані видання важливі й потрібні з погляду повернення з небуття багатьох імен, фактів і подій, що відбувалися на теренах історичної Волині упродовж попередніх віків. За словами пана Миколи, дослідження проф. Руслани Давидюк надасть широку можливість знати правду про наших борців доби Перших визвольних змагань і їх жертовну боротьбу за незалежність України. Прикметно, що окремі їх нащадки і сьогодні активно влилися до лав ЗСУ й боронять нашу землю.
«Три томи продовжуваного видання «Дермань і Мізоч в історії та культурі Волині», які редагували Андрій Жив’юк та Андрій Фелонюк, мають високий науковий рівень і пізнавальне значення. Йдеться про землі, які в добу середньовіччя входили до Острозького князівства й були його невід’ємною складовою. Дерманський монастир у той час став осередком просвіти й культури. У подальших періодах Дермань і Мізоч продовжували відігравати роль значних центрів, зокрема національно-визвольної боротьби. Уже видані три томи наукових розвідок стануть у нагоді тим, хто цікавиться історією рідного краю й ширшому загалу»,
Зустріч відбулася в приємній і конструктивній дискусії. Учасники активно ставили питання й обговорювали видання. Сподіваємося на подальшу працю дослідників, науковців, краєзнавців у висвітленні нашої історії на локальному й загальному рівнях. Приємно, що Острозька академія активно бере участь у цих процесах у науково-дослідницькій роботі і є майданчиком для проведення й представлення результатів цієї праці.
Директорка Наукової бібліотеки НаУОА Галина Цеп’юк наголосила:
«Завжди приємно проводити такі зустрічі, презентації в Острозькій академії. Вони сприяють популяризації української історії, історії нашого краю, людей. Події, що відбувалися в період 1917-1921 років, є трагічними і зараз перегукуються з сучасністю, знову Україна бореться за свою волю. А історія Дермані та Мізоча є близькою мені як людині, що виросла в тім краю. Дякую всім, хто долучився до цієї події…»
Студент 2-го курсу ОПП «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» Андрій Вознюк поділився враженнями:
«Мені цікаво було послухати про людей, представлених у книгах. Автори й редактори видань дуже гарно розповідали матеріал. Хотілося б послухати ще більше історій про наше минуле».
