Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

В Острозькій академії говорили про адміністративну юстицію в Україні: проблеми теорії та практики

05.07.2024

4-5 липня в Національному університеті «Острозька академія» відбулася VII Міжнародна науково-практична конференція «Адміністративна юстиція в Україні: проблеми теорії та практики. Судовий захист політичних та громадянських прав і свобод у довоєнний, воєнний і післявоєнний час».

Модерувала відкриття заходу суддя Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді, секретарка судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, кандидатка юридичних наук Жанна Мельник-Томенко.

Із вітальними словами до учасників конференції звернулися: в.о. ректора НаУОА, доктор психологічних наук, професор Ігор Пасічник; Голова Верховного Суду, кандидат юридичних наук Станіслав Кравченко; голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, доктор юридичних наук Михайло Смокович; Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак; керівниця проєкту ЄС «Право-Justice» Оксана Цимбрівська; керівниця проєктів в Україні та В'єтнамі Німецького Фонду міжнародного правового співробітництва Ангела Шмайнк; голова Рівненської обласної державної адміністрації Олександр Коваль.

«Щиросердечно вітаю вас у стінах найстарішого й водночас наймолодшого навчального закладу України – Острозької академії. Це не випадковість, а закономірність, що саме в нашому університеті відбувається така важлива міжнародна конференція. Саме завдяки Острозькій академії XVI століття і її випускникам відбулися перший національний ренесанс української нації й закладення фундаменту нашої сучасної державності. Ми знаходимося у закладі, альма-матер якого започаткувала справжнє українське правознавство. Ми є наймолодшим університетом, де була відкрита освітня програма «Право». Незважаючи на це, за період від початку відродження Острозької академії ми створили академічну правничу школу, якою надзвичайно пишаємося. Вважаю, що у стінах нашого закладу проведення таких конференцій стане традицією»,

зазначив Ігор Пасічник.

«Висловлюю щиру вдячність організаторам і співорганізаторам за підтримку в проведенні цього заходу й безперечно Острозькій академії, яка сьогодні гостинно нас приймає. Захист прав і свобод громадян, зокрема політичних і громадянських, завжди був і залишається одним із пріоритетних завдань будь-якої демократичної та правової держави. Із перших днів незалежності Україна впроваджувала політику щодо дотримання прав людини. Ратифікація міжнародних стандартів і відтворення їх у внутрішньому законодавстві вказує на те, що Україна надає їхньому дотриманню великого значення. Також це підтверджує зобов’язання України й міжнародного співтовариства в гарантуванні й захисті фундаментальних прав. У межах реформи, яка проводилася в судовій системі, наша держава зробила крок для створення окремої судової юрисдикції адміністративних судів, які вже багато років послідовно захищають права громадян України. Такий захід, як сьогодні, дасть нам змогу знайти найбільш ефективні шляхи розв’язання проблем, які стоять перед адміністративними судами, зокрема в частині реалізації політичних і громадянських прав. Від ефективного захисту прав громадян у всіх сферах життя залежить стабільність суспільства, його розвиток і добробут»,

зауважив Станіслав Кравченко.

«Сьогоднішня конференція є нагальною, прагматичною й проводиться у Дні адміністративної юстиції. Адміністративна юстиція є основною складовою демократичного суспільства. Саме через неї народ контролює органи державної влади, місцевого самоврядування. Адміністративна юстиція – це не тільки суди, це всі суб’єкти владних повноважень, які діють справедливо, дотримуються верховенства права, стоять на захисті прав, свобод й інтересів людини. Тематика конференції важлива, ми бачимо довоєнний, воєнний і післявоєнний час. Переконані, що буде повоєнний час і ми переможемо в цій несправедливій війні. Ми вже повинні бути готовими до тих викликів, які нас чекають, а також до захисту прав, свобод й інтересів людини в Україні. Ми, судді, у своєму судочинстві повинні тут зберегти це ядро, яке захищають наші воїни на фронті. Ми боремося за це. Тому всі проблеми, які будуть порушені під час конференції, є надважливими в умовах сьогодення»,

додав Михайло Смокович.

«Мені дуже приємно звертатися до вас від імені проєкту ЄС «Право-Justice» й мати нагоду підтримувати  сьогоднішній захід. Пишаємося, що є постійним партнером Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду. Приємно, що цей захід є традиційним. Дякую організаторам за вибір такої актуальної теми конференції. Дуже цінно, що ви говорите про такі важливі питання як організація й проведення виборів у післявоєнний час. Також приємно відзначити, що учасники конференції приділяють значну увагу європейському досвіду у сфері захисту політичних і громадянських прав і свобод. Це надзвичайно важливо в контексті євроінтеграційного шляху України»,

наголосила Оксана Цимбрівська.

«Приємно бути сьогодні на цьому заході в Острозькій академії, яка є саме тим місцем, де повинні проводитися такі конференції. Хочу подякувати кожному з вас за вашу роботу, оскільки ви ті, хто займає нішу контролю над системою. З великою повагою ставимося до вас і розуміємо відповідальність вашої роботи. Упевнений, що сьогоднішня конференція стане фундаментом подальшого розвитку правової держави»,

зазначив Олександр Коваль.

Після вітальних слів із доповіддю «Євроінтеграційний вимір: виклики для адміністративної юстиції» виступив старший міжнародний експерт, керівник компоненту «Підтримка процесу євроінтеграції в секторі юстиції» проєкту ЄС «Право-Justice», доктор права Віргіліюс Валанчюс. 

«На мою думку, Європейський Союз й адміністративне судочинство мають один шлях. Право ЄС дуже важливе для кожного адміністративного судді як і національного рівня, так і загального суду Євросоюзу. Результатом сьогоднішнього заходу повинне бути краще розуміння того, які питання будуть в адміністративних суддів під час процесу інтеграції України до Європи, адже верховенство права є однією з цінностей ЄС»,

додав Віргіліюс Валанчюс.

Учасниками заходу стали судді, науковці, юристи-практики, представники органів державної влади й місцевого самоврядування, представники міжнародних організацій і зарубіжних країн – Швеції, Німеччини, Австрії, Естонії, Польщі, Канади.

Конференція складалася з чотирьох сесій і модерованої дискусії.

Модераторкою першої сесії «Доступ до публічної інформації та право на звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб» була віцепрезидентка Групи спеціалістів з доступу до офіційних документів (Access Info Group), кандидатка юридичних наук Тетяна Олексіюк.

Учасники секції говорили про:

  • європейські стандарти в контексті захисту права на доступ до публічної інформації в Україні: судову практику;
  • застосування Конвенції Тромсо для захисту права на доступ до інформації;
  • підстави й межі доступу до офіційної інформації – актуальні питання й приклади із судової практики;
  • національну безпеку й право на інформацію: оцінку юридичного і практичного застосування під час конфлікту;
  • основні підходи судової практики Суду Європейського Союзу щодо справ у сфері публічного доступу до документів;
  • новий етап розвитку конституційного права на звернення: закон про адміністративну процедуру, проєкт закону про звернення;
  • право на доступ до публічної інформації: рішучі кроки молодої держави.

Модераторкою другої сесії «Захист та обмеження свободи об’єднання в політичні партії та громадські організації, реалізація права на мирні публічні зібрання» була суддя Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді, докторка юридичних наук Мирослава Білак.

Спікери сесії закцентували увагу на таких темах:

  • захисті й обмеженні свободи об’єднання в політичні партії та громадські організації, реалізації права на мирні публічні зібрання;
  • практиці Європейського суду з прав людини щодо допустимих обмежень права на свободу об’єднань в інтересах національної безпеки;
  • кризі інституту чи домінуючій моделі політичної партії в Україні;
  • підставах для заборони політичних партій і судовому супроводі справ щодо заборони політичних партій;
  • захисті демократії і свободі політичної діяльності: проблемах балансування й ролі адміністративних судів;
  • забороні політичних партій згідно з німецьким і європейським законодавством;
  • практиці Європейського суду з прав людини щодо реалізації права на мирні зібрання й особливостях її реалізації в Україні;
  • впливі воєнного стану на реалізацію права на мирні зібрання: юридичних механізмах захисту в умовах воєнного стану.

Модератором третьої сесії «Інститут громадянства та свобода пересування і вільний вибір місця проживання» був суддя Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді, доктор філософії в галузі права Андрій Жук.

Під час цієї секції учасники порушували питання:

  • інституту громадянства України: стану й післявоєнних перспектив;
  • громадянства і свободи пересування з акцентом на потребах внутрішньо переміщених осіб;
  • ролі адміністративного судочинства в захисті прав вимушено переміщених груп осіб й осіб без громадянства в умовах воєнного стану в Україні;
  • конституційного розвитку повоєнної України (фактор громадянства);
  • особливих режимів у польській правовій системі й обмеження прав і свобод людини;
  • особливостей затримання й видворення нерегулярних мігрантів органами Державної прикордонної служби України;
  • громадянства й національної безпеки;
  • єдиного і множинного громадянства;
  • перспектив оцінки «законності» обмежень свободи пересування й вільного вибору місця проживання в умовах правового режиму воєнного стану в Україні.

Модераторкою четвертої сесії «Передумови й виклики під час організації та проведення виборів у післявоєнний час» була суддя Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді, докторка юридичних наук Олена Губська.

Учасники секції говорили про:

  • судовий захист виборчих прав громадян в Україні: досвід адміністративного судочинства;
  • повоєнні вибори: основні виклики і шляхи їх подолання, зобов’язання в контексті євроінтеграції;
  • виклики належного адміністрування перших повоєнних виборів в Україні;
  • передвиборну агітацію за кордоном: питання доцільності й можливості регулювання на післявоєнних виборах;
  • досвід Республіки Хорватія в проведенні післявоєнних виборів: виклики й набутий досвід;
  • юридичні позиції Конституційного Суду України щодо виборчих прав (права обирати та бути обраним);
  • Jus post bellum: Конституцію і людські права в період повоєнної нормалізації;
  • імперативний мандат: практику й проблеми застосування;
  • виклики, пов’язані з реалізацією активного й пасивного виборчого права, на перших повоєнних виборах;
  • захист виборчих прав громадян України за кордоном в адміністративних судах на післявоєнних виборах: виклики та шляхи їх подолання.

Також під час конференції відбулася дискусія «Забезпечення приватного і публічного інтересів як гарантія реалізації конституційних прав людини та вплив судової практики на формування соціальної політики держави», яку модерувала суддя Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді, докторка юридичних наук Олеся Радишевська.

Під час дискусії спікери порушували питання формування соціальної політики, зокрема збалансованості приватного й суспільного інтересів; концепції субсидіарності, євроінтеграційних процесів і ролі адміністративної юстиції в реалізації положень ЄСПЛ в період війни; проблеми (не)врахування висновків Верховного Суду суб’єктами владних повноважень і її наслідків для здійснення правосуддя місцевими судами; ролі судів у посиленні принципів верховенства права й судової незалежності, зокрема досвід Бюро демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) у просуванні права на справедливий суд в адміністративному судочинстві.

Конференція стала майданчиком для обміну досвідом із питань (в аспекті):

  • розгляду адміністративними судами справ щодо захисту політичних та громадянських прав і свобод в умовах особливого правового режиму (згідно з тематичними напрямами Конференції); 
  • особливостей розгляду справ щодо свободи об’єднання, права на мирні зібрання в умовах особливого правового режиму; 
  • перехідного правосуддя у постконфліктних державах щодо захисту та обмеження політичних і громадянських прав, перспективи застосування прийнятих підходів адміністративними судами у післявоєнний період; 
  • застосування практики Європейського суду з прав людини та Суду Європейського Союзу щодо захисту політичних і громадянських прав, зокрема в умовах особливого правового режиму.

Директорка Навчально-наукового інституту права імені І. Малиновського, кандидатка юридичних наук, доцентка Ольга Балацька підсумувала:

«Проведення науково-практичного заходу у стінах Острозької академії є надзвичайно знаковим, шанобливим й актуальним на сьогодні. Захід порушив важливі сучасні питання верховенства права, захист прав і свобод в умовах війни, був організований на високому професійному рівні і став майданчиком для  обʼєднання й синергії правничої науки, освіти та практики, українських і міжнародних партнерів, представників гілок влади та громадськості. Слава Україні і ЗСУ за цю можливість!»

Після завершення конференції учасники мали змогу відвідати екскурсію університетом і музеєм й дізнатися більше про історію Острозької академії.