До 90-річчя створення книги Уласа Самчука «Марія» 29 листопада в Національному університеті «Острозька академія» відбувся відкритий артсемінар «Вишивана скрижаль».
Організували захід здобувачі 4-го курсу спеціальностей «Українська мова та література» і «Літературна творчість».
Докторка філологічних наук, професорка кафедри української мови і літератури Світлана Кочерга звернулася зі вступним словом:
«Ми будемо говорити про Уласа Самчука – нашого краянина, людину виняткову, яка взяла на себе відвагу сказати за всіх, коли навколо всі мовчали. Але також ще ми будемо говорити про силу і важливість слова, адже ми філологи».
Викладачка кафедри української мови і літератури Тетяна Михальчук зазначила:
«Вітаю всіх на відкритому артсемінарі «Вишивана скрижаль», що присвячений 90-річчю створення книги Уласа Самчука «Марія». Я бачу й відчуваю цей текст так: персонажі спочатку наповнені життям, родинністю, працею, традицією, мають певні цінності, а потім зло крок за кроком у найстрашніший спосіб у них це життя відбирає. Така література вчить нас пам’ятати і ми як читачі беремо цю ниточку пам’яті й несемо далі».
На заході говорили про трагедію голоду та його замовчування в радянській державі, історію книги «Марія» від народження й до публікацій. Також студенти спеціальностей «Українська мова та література» і «Літературна творчість» зачитали окремі уривки з твору.
Студентка 4-го спеціальності «Українська мова та література» Софія Лозюк зауважила:
«Цей захід був надзвичайно важливим, оскільки лише знаючи свою історію, ми готові до подій, які можуть відбутися, і обійти їх. Прочитавши твір Уласа Самчука «Марія», кожен розуміє цінність свого народу нині, вагомість життя людини і всі ті тернисті радянські стежки, які пройшов український народ задля незалежності. Твір насичений тьмяними кольорами, важкими емоціями, сльозливими й тужливими днями століття. Нашим завданням було висвітлити всі аспекти написання роману, цитати й моменти з життя автора. Пам'ятаймо про те, що ми пройшли, і зробімо все, щоб не повернутися до цього знову».
Студентка 4-го спеціальності «Літературна творчість» Владислава Жидкова підсумувала:
«Надзвичайно важливо організовувати такі заходи, адже ми повсякчас протистоїмо тоталітарній державі, яка влаштовує суцільний геноцид українськості. Що впродовж 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 років, що за новітньої історії – вони хочуть лишити нас не лишень державності, а й національності. На заході прозвучали слова Уласа Самчука: «Бог вложив у мої руки перо. Хай буде дозволено мені використати його для доброго, для потрібного». Наразі нашим «пером» і є пам’ять про ті жахливі події, а поки пам'ятаємо ми – доти нашу історію не вдасться переписати».
