Щороку 28 червня в Україні відзначають національне свято – День Конституції. 27 років тому Верховна Рада України ухвалила Основний Закон нашої країни як фундамент розбудови незалежної демократичної європейської держави, дотримання прав і свобод людини, відповідних умов для самореалізації українських громадян.
Завідувачка кафедри міжнародних відносин, докторка політичних наук, професорка Тетяна Сидорук зазначила, що конституція в будь-якій державі, яка претендує на статус правової та демократичної, – це акт установчої влади народу, який формує свою державність.
«Конституція є джерелом легітимності влади, виявом громадянського миру, суспільного консенсусу й соціальної солідарності. Утім у минулому нерідко українські політики хотіли радше гратися конституційними правилами замість того, щоб грати за ними. Наслідками цього було неодноразове внесення змін до Конституції України, які стосувалися переважно форми державного правління й розподілу повноважень між гілками влади, а також загалом сумніви в дотриманні принципу верховенства права в нашій державі».
Завідувачка кафедри цивільно-правових дисциплін Навчально-наукового інституту права імені І. Малиновського, кандидатка юридичних наук, доцентка Тетяна Блащук зауважила:
«Конституція України є актом прямої дії, норми якої гарантують кожному дотримання й захист фундаментальних прав людини. Зокрема, Конституція гарантує право на життя, право на безпеку й право на охорону здоров'я. Оскільки вони є нормами прямої дії, то кожен може захистити такі права, безпосередньо покликаючись на норми Конституції. У своїй роботі я навчаю студентів не лише змісту Конституції, але й особливостей її застосування».
Директорка Навчально-наукового інституту міжнародних відносин та національної безпеки, кандидатка юридичних наук, доцентка Ольга Балацька наголосила, що саме Конституція як основний правовий акт держави посідає центральне місце в механізмі забезпечення верховенства права, прав людини, демократії.
«Тут і про вищість в ієрархії джерел права й законодавства, і пряму дію норм Конституції, інституційні механізми забезпечення Конституції, зокрема через КСУ, УзПЛ. Ми, українці, можемо пишатись тим, що історично Конституція Пилипа Орлика стала тим зразковим документом, який був поштовхом для прийняття подібних актів в інших країнах, їх революційного розвитку. Сьогодні наша чинна Конституція світовою спільнотою визнана мірилом зразкового конституційного демократичного акта».
Тетяна Сидорук додала, що водночас деякі зміни до української Конституції можна вважати історичними й доленосними:
«Йдеться про закріплення стратегічного курсу нашої держави на набуття повноправного членства в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору (від 7 лютого 2019 року). Ці цілі сьогодні є екзистенційними для України, як і перемога у війні з російським агресором».
