Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

26 квітня – День пам'яті трагедії на Чорнобильській АЕС

26 квітня 2023 р.

26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції відбулася найбільша в історії ядерної енергетики аварія. Тоді загинуло тисячі людей, а екологія Європи постраждала внаслідок вибуху на четвертому реакторі.

Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри громадського здоров’я та фізичного виховання НаУОА Ігор Гущук зазначив:

«Сьогодні виповнюються 37-ті роковини з моменту аварії на Чорнобильській АЕС – антропогенної катастрофи планетарного масштабу.
У боротьбі з наслідками цієї катастрофи тисячі людей віддали своє життя, а сотні тисяч і зараз мають важкі захворювання, спровоковані шкідливою дією радіації. Тому ми повинні пам’ятати про цю трагедію, консолідувати наші зусилля щодо формування історичної свідомості українського народу, збереження національної пам’яті та вшанування жертв аварії на Чорнобильській АЕС».

Пан Ігор додав, що проблеми радіаційно забруднених територій, які виникли після аварії на ЧАЕС, залишаються актуальними і донині.

«Наша кафедра і науково-дослідний центр «Екології людини та охорони громадського здоров’я» НаУОА до початку російської агресії проводили наукові розвідки щодо встановлення шкідливого впливу наслідків аварії на ЧАЕС на стан соматичного і психічного здоров’я населення Рівненської області. У контексті психічного здоров’я ми досліджували питання щодо радіотривожності населення різних вікових груп. Проведені дослідження вказують на неоднозначне ставлення мешканців області до наслідків чорнобильської трагедії, незалежно від того чи проживають вони в радіаційно забрудненій зоні (т. зв. «поліських районах»), чи в районах, які не постраждали внаслідок аварії. Також виявили те, що радіотривожність, яка розвинулась у населення, має довгостроковий характер»,

зауважив Ігор Гущук.

За словами пана Ігоря, після ліквідації у грудні 2012 року обласних, районних та міських СЕС, подальшої ліквідації у березні 2017 року Держсанепідслужби, скорочення державного фінансування на проведення наукових робіт багато наукових розробок із вивчення впливу факторів середовища життєдіяльності на стан здоров’я населення на радіоактивно забруднених територіях були призупинені.

«Тобто мешканці, місцеві громади і ЗМІ обмежені в отримані об’єктивної інформації щодо реального радіоактивного забруднення як продуктів харчування від власних господарств, «дарів лісу», так і території загалом. Усе це викликає та підтримує високий рівень радіотривожності в більшої частини населення. Про це свідчать результати наших соціологічних опитувань»,

наголосив Ігор Гущук.

Пан Ігор зазначив, що терористичні дії російських окупантів із захоплення території Чорнобильської та Запорізької АЕС, атак на Південноукраїнську АЕС тощо несуть реальні загрози нового радіаційного забруднення територій.

«Після перемоги над ворогом ми повинні повернутись до подальших поглиблених досліджень для встановлення об’єктивної картини стану забруднення територій, стану психічного й соматичного здоров’я населення, яке проживає на територіях, постраждалих від аварії на ЧАЕС і в зоні впливу активних АЕС. Мета цього - подальший соціально-економічний розвиток енергетичної безпеки України із розбудови нових блоків на активних АЕС через ефективний суспільний діалог влади, керівництва АЕС, експертного середовища й громадянського суспільства»,

підсумував Ігор Гущук.

Крім того, 26 квітня в Національному університеті «Острозька академія» відбувся круглий стіл на тему «Чорнобильська катастрофа – виклик для людства».

Учасниками заходу стали студенти спеціальностей «Громадське здоров'я», «Початкова освіта», «Журналістика».

Варто відзначити цікаві й змістовні виступи учасників круглого столу, зокрема такі:

  • Сокол Дарини, студентки 3 курсу спеціальності «Громадське здоров’я», тема доповіді «Постчорнобильські проблемні питання. Оцінка якості життя в найбільш постраждалих регіонах України»;
  • Войтюк Віолетти, студентки 1 курсу спеціальності «Початкова освіта», тема доповіді «Чорнобильська катастрофа: 26 квітня 1986 р. до сьогодні»;
  • Франчук Юлії, Попчук Олександри, Горбатюка Сергія, студентів 1 курсу спеціальності «Журналістика», тема доповіді «Аварія на Чорнобильській АЕС».

Кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри громадського здоров’я та фізичного виховання НаУОА Анна Гільман зазначила, що під час круглого столу розгорнулася дискусія, яка дала можливість окреслити перспективні напрямки досліджень, зокрема в умовах війни.

«Уже кілька років поспіль студенти беруть участь у круглому столі, приуроченому річниці від Чорнобильської трагедії. Сьогодні ця тема не просто актуальна, її увага посилена через війну в країні. Зараз населення повною мірою відчуває гостроту проблем, які можуть виникати в разі ядерного вибуху, провокацій на Запорізькій АЕС тощо. Питання, які сьогодні порушувалися на круглому столі, зовсім по-іншому переживались у вимірах війни. Це помітно в тематиці виступів й емоційному забарвленні дискусій студентів. Промоція здоров’я, захист довкілля, аналіз радіаційних ризиків є важливими аспектами в практичній професійній діяльності фахівців громадського здоров’я».