Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Викладачі Острозької академії взяли участь у Міжнародній конференції «Загрози безпеки в процесах глобалізації. Військові загрози»

19 травня 2023 р.

18-19 травня в Замойській академії (м. Замость, Польща) відбулася міжнародна наукова конференція «Загрози безпеки в процесах глобалізації. Військові загрози» (Zagrożenia bezpieczeństwa w procesach globalizacji. Zagrożenia militarne). Цьогорічна конференція продовжує цикл наукових заходів, які проводяться під загальною назвою «Загрози безпеки в процесах глобалізації». Національний університет «Острозька академія» є співорганізатором цієї конференції.

Проректор з науково-педагогічної роботи НаУОА, доктор філософських наук, професор Дмитро Шевчук у вітальному слові зазначив, що Острозька академія і Замойська академія – це навчальні заклади, які тісно між собою пов’язані:

«Вони пов’язані як історією, так і сучасною співпрацею. Одним із проявів цієї співпраці є нинішня міжнародна конференція, присвячена загрозам національній безпеці і військовим викликам для наших країн. Повномасштабна війна, яку розв’язала росія, є свідченням того, що загрози безпеки не є певним теоретичним конструктом, а стали реальними в Україні і відчуваються кожного дня. Саме тому існує необхідність, аби науковці й експерти обговорили ці проблеми і знайшли шляхи їх вирішення. Ми надзвичайно вдячні партнерам із Польщі за організацію цього наукового заходу, партнерство у його підготовці й підтримку в цей нелегкий для нашої країни час».

Особливий інтерес учасників викликала доповідь завідувача кафедри національної безпеки та політології НаУОА, доктора юридичних наук, професора Миколи Романова «Контррозвідувальний режим в Україні в період воєнного часу».

Микола Романов окреслив роль і місце контррозвідувального режиму в критичний період воєнного часу. Зокрема, пан Микола проаналізував Закони України «Про правовий режим воєнного стану» та «Основи національного спротиву» в контексті їх дієвості, що стосується правового механізму щодо контррозвідувального режиму. 

«Передусім спробую проаналізувати досвід, здобутий у питанні виявлення агентури й диверсантів ворога силами територіальної оборони в процесі здійснення адміністративно-режимних заходів під час несення служби з патрулювання й роботи на блокпостах. Також доречно буде запропонувати зміни до чинного законодавства України й аби Верховна рада України прийняла окремий Закон «Про контррозвідувальний режим в Україні», який би конкретизував роботу державних і недержавних структур у питаннях протидії діяльності спецслужб іноземних держав, насамперед росії», - зазначив Микола Романов на початку своєї доповіді.

У роботі секційних засідань взяли участь науково-педагогічні працівники НаУОА і студенти, зокрема:

  • Сергій Кардаш розглянув вплив повномасштабного російського вторгнення на демографічні процеси в Україні;
  • Роман Мартинюк і Тетяна Хомич звернули увагу на діяльність Ради національної безпеки і оборони України та проблему визначення її конституційного статусу;
  • Олег Санжаревський розглянув парамілітарні структури білорусі в сучасних війнах росії;
  • Михайло Мозоль проаналізував політичну (не)стабільність в умовах війни на прикладі України;
  • Наталія Малиновська розглянула фандрейзингові кампанії українських недержавних організацій та ініціатив після повномасштабного вторгнення росії в Україну.