До Національного університету «Острозька академія» 12 квітня завітала головна редакторка щоденної всеукраїнської газети «День» Лариса Івшина, яка представила студентам перевидання книг «Україна Incognita» та «Сила м’якого знака…».
«Я з теплотою в серці згадую про першу зустріч з пані Ларисою, яка стала відліком нашого міцного інтелектуального роману. Щораз від спілкування з Ларисою Івшиною студенти можуть почерпнути щось нове і корисне. Саме з ініціативи газети «День» свого часу до нас завітав, на жаль, уже покійний Євген Кирилович Марчук, який будучи міністром оборони, передав університету закинуті військові казарми. Невдовзі вони перетворилися на чудове студентське містечко та військовий ліцей»,
Також Лариса Івшина до відродження університету залучила багатьох учених, меценатів, зокрема подружжя Віталія та Олени Гайдуків, завдяки яким в Академії з’явився оригінал Острозької Біблії, новий автобус та відреставрована наукова бібліотека. Із публікації в «Дні» про виш дізнався канадський меценат, на жаль, уже покійний Ераст Гуцуляк, який неодноразово надавав кошти на будівництво нового корпусу Острозької академії.
«Коли приїжджаю до Острозької академії, то завжди виникає бажання відмотати 20 років назад і поринути у живі спогади, підкріплені важливими справами й цікавими сюжетами, які без перебільшення можуть стати історико-біографічною повістю. Майже кожну книгу я представляла тут. У нас склалися теплі стосунки зі студентським середовищем. Ми створили Острозький клуб вільного інтелектуального спілкування молоді як майданчик для інтеграції студентства в межах своєї країни. Тому альманах про наші стосунки є справді з чого формувати»,
Нагадаємо, що книга «Україна Incognita» побачила світ 20 років тому й дала назву цілій серії Бібліотеки газети «День». За цей час Бібліотека має вже близько 50 книг, які були створені тоді, коли в медійній політиці історичної тематики не було взагалі.
«Ми не писали історію дат і подій, а історію переосмислення, яка й сьогодні нам дуже потрібна. Тому що історія, на жаль, не викладається в школах так, як потрібно. Через 20 років ми перевидали цю книгу, адже вона залишається найбільш затребуваною в нашій Бібліотеці. Українці повинні навчитися відстоювати свою правду. Тому потрібно володіти достовірними історичними знаннями не для заліку, а для того, щоб вони стали частиною наших переконань. До цього треба ставитися щиро, не боятися один одному ставити незручні питання, вивчати полемічну практику тут, в авдиторіях, особливо для журналістів. Я абсолютно відповідально агітую за те, щоб ви ознайомилися з передмовою і післямовою в цій книзі, а потім вирішили, що читати, а що не читати»,
Згадала Лариса Івшина й про книгу «Сила м’якого знака…», яка також дуже популярна серед читацької авдиторії.
«Це книга про грандіозну історичну фальсифікацію, про підміну понять, адже Русь – це ми, а вони «русскіє» і зовсім не руські. І навіть про це достеменно невідомо. Проблема наших ворожих сусідів в тому, що в них нема остаточного розуміння і визначення їх ідентичності й хто вони взагалі»,
Наприкінці зустрічі студенти поставили низку питань Ларисі Івшиній. Говорили про інформаційний фронт, протидію російській пропаганді, сучасні виклики української журналістики в період війни.
ВРАЖЕННЯ
Юрій ШТОКАЛЮК, студент освітньо-професійної програми «Журналістика»
– Зустріч була насиченою. Спілкування з Ларисою Івшиною стало хорошим досвідом для того, щоб зрозуміти суть конкретики понять та усвідомити важливість порушених тем. Говорили про сутність національної свідомості, українську журналістику в період війни та усвідомлення власної автентичності. Зустріч завершилася особисто для мене відкриттям простору для особистих роздумів.
Вікторія ШИЛАН, студентка освітньо-професійної програми «Журналістика»
– Сьогоднішня зустріч з головною редакторкою газети «День» Ларисою Івшиною мені надзвичайно сподобалася. Мати можливість поспілкуватися з розумною людиною завжди приємно, а вдвічі приємніше, якщо це людина з багаторічним колосальним досвідом і може ним поділитися. Оскільки я навчаюся на другому курсі журналістики, для мене важливо було почути поради та рекомендації щодо моєї майбутньої професії. Найважливіше, я зрозуміла, що комунікація, нові знайомства та постійне перебування у соціумі – це запорука успіху.
Алла ОСІПЧУК, студентка освітньо-професійної програми «Українська мова та література»
– Після зустрічі з редакторкою залишились лише позитивні спогади. Я зрозуміла, що Лариса Івшина дуже добре знається на своєму ділі, є розумною та мудрою людиною. Вона доброзичлива та приємна особа. Найбільше сподобалось те, як пані Лариса давала аргументовані відповіді на запитання студентів. Було цікаво почути її думку щодо певних питань, зокрема «Як вплинути на свідомість українців, які досі кажуть "какая разніца"?». Мабуть, усі відчули наскільки вона досвідчена професіоналка, яка має глибокі знання. Я впевнена, що зустріч була пізнавальною як для студентів, так і для викладачів. Рада, що пані Лариса поділилася своїм досвідом і звісно ж розповіла про книги. Хочеться більше таких приємних і цікавих зустрічей.
Михайло ТАРЧИНЕЦЬ, студент освітньо-професійної програми «Журналістика»
– Я радий, що наш університет дає таку можливість, як спілкування з відомими людьми. Ця зустріч з Ларисою Івшиною стала цікавим досвідом для мене як для майбутнього журналіста. Там ми мали змогу поспілкуватися з нею, а ще поставити питання, які нас цікавили та отримати на них відповіді. Крім того, було приємно отримати в подарунок книгу «Сила м'якого знака…».