У межах реалізації проєкту «Соціально-психологічна реабілітація ветеранів та осіб, постраждалих від військових дій шляхом формування метакогнітивного моніторингу» 3 липня в Національному університеті «Острозька академія» відбулася міжнародна наукова конференція «Соціально-психологічна реабілітація в умовах війни: теоретичні підходи та практичні методики».
Зі вступним словом звернувся ректор Острозької академії, доктор психологічних наук, професор Ігор Пасічник:
«Вітаю всіх на нашій міжнародній конференції. Вона є першою конференцією, присвяченою методологічним аспектам соціально-психологічної реабілітації ветеранів війни. Попереду буде ще серія конференцій, круглих столів, семінарів, заходів, які стосуватимуться саме цієї актуальної тематики. Сьогоднішня конференція зумовлена тим, що нам у досить складних умовах конкурсу вдалося отримати цей проєкт, який фінансується державою. Це ще одне визнання Острозької академії, а особливо рівня психологічної школи нашого університету».
Серед спікерів:
- Ігор Пасічник, доктор психологічних наук, професор, ректор Острозької академії, тема «Методологічні засади соціально-психологічної реабілітації ветеранів шляхом формування метакогнітивного моніторингу»;
- Едуард Балашов, доктор психологічних наук, професор, помічник ректора з міжнародного співробітництва та фандрайзингу, тема «Презентація науково-дослідного проєкту фундаментальних досліджень на тему «Соціально-психологічна реабілітація ветеранів та осіб, постраждалих від військових дій шляхом формування метакогнітивного моніторингу»;
- Руслана Каламаж, докторка психологічних наук, професорка, проректорка з навчально-виховної роботи НаУОА, тема «Метакогнітивні аспекти розвитку позитивних стратегій саморегуляції»;
- Марія Августюк, кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри міжнародних відносин НаУОА, тема «Психосоціальна реабілітація ветеранів та осіб, постраждалих від військових дій: метакогнітивний аспект»;
- Оксана Матласевич, докторка психологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри психології та педагогіки НаУОА, тема «Психологічна культура як умова якісної соціально-психологічної реабілітації українського населення»;
- Галина Гадзілевська, докторка психологічних наук, професорка кафедри психології та педагогіки, керівник Наукового Центру «Саногенна педагогіка та психологія» НаУОА, тема «Соціально-психологічні ресурси відновлення психічного здоровʼя: резилієнс підхід»;
- Дмитро Шевчук, доктор філософських наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи НаУОА, тема «Соціальне менеджерство і стресостійкість громад: досвід реалізації проєкту в Рівненській області»;
- Ігор Гущук, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри громадського здоров’я та фізичного виховання НаУОА, тема «Організаційні аспекти творення клініки соціально-психологічної реабілітації»;
- Наталія Кулеша, кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри психології та педагогіки НаУОА, тема «Психічне здоровʼя людей похилого віку під час війни»;
- Єлизавета Тимощук, аспірантка кафедри психології та педагогіки НаУОА, тема «Психологічні особливості формування саморегуляції в умовах невизначеності»;
- Максим Карповець, кандидат філософських наук, доцент, директор ННІ соціально-гуманітарного менеджменту, докторант кафедри психології та педагогіки НаУОА, тема «Теорія та практика перформансу у соціально-психологічній реабілітації»;
- Тетяна Черноус, аспірантка кафедри психології та педагогіки НаУОА, тема «Музично-рухові засоби у соціально-психологічній реабілітації студентів в умовах війни»;
Mgr. PhDr. Eva Škorvagová, PhD, Department of Pedagogical Studies, University of Žilina (Slovakia), тема «Cognitive and behavioral techniques for children with fear and anxiety»; - Юрій Плиска, доктор габілітований, адьюнкт Університету природничих наук SGGW у Варшаві, професор кафедри психології та педагогіки НаУОА, тема «Розвиток та перспективи механізмів резилієнс у процесі виховання внаслідок збройних конфліктів»;
- Ольга Яковлєва, директорка КЗ «Ветеранський простір»Рівненської обласної ради, тема «Соціальне менеджерство як інструмент психосоціальної допомоги ветеранам, членам їх родин, сімʼям загиблих, померлим внаслідок бойових дій».
«Оскільки метапізнання є свідомим управлінням своїми пізнавальними процесами, спостереженням за собою в процесі прийняття рішень, зокрема в ситуаціях морального вибору, а також самокорекцією, за допомогою метакогніцій під час психосоціальної реабілітації ветеранів та осіб, постраждалих від військових дій, можна сприяти в рефлексуванні власним мисленням, цінностями та характеристиками, а також виправляти (само)управління поверненням до щасливого, індивідуального буття»,
Пані Марія додала, що метакогнітивний моніторинг є важливою передумовою ефективності психосоціальної реабілітації, оскільки як спосіб відслідковування ветеранами та особами, постраждалими від військових дій, власної пізнавальної активності та оцінювання її результатів у процесі вирішення проблем, уможливлює саморегуляцію процесу та результату діяльності.
«Процеси метакогнітивного моніторингу актуалізують метакогнітивний контроль, що впливає на психосоціальну реабілітацію загалом. Відповідно до цього, безпосередньою функцією точності метакогнітивного моніторингу є сприяння ефективному метакогнітивному контролю під час вирішення проблеми, що, зі свого боку, сприяє підвищенню ефективності усього процесу психосоціальної реабілітації ветеранів та осіб, постраждалих від військових дій»,
