Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

В Острозькій академії провели семінар «Профілі науковця та наукометричні бази»

28 січня 2022 р.

28 січня в Національному університеті «Острозька академія» відбувся онлайн-семінар для аспірантів «Профілі науковця та наукометричні бази». Лектор – кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри економіко-математичного моделювання та інформаційних технологій, директор Наукової бібліотеки НаУОА Юрій Коцюк.

Під час лекції спікер розповів про види профілів науковця, особливості користування, переваги й недоліки, а також про зв’язки профілів із наукометричними базами.

«Наукові профілі використовуються для того, щоб науковець міг поділитися своїми досягненнями. За допомогою таких профілів можна презентувати публікації і спостерігати за їх цитованістю, вказувати ґранди, або ж прописувати тематику, якою цікавиться науковець. Таких наукових профілів є доволі багато. Вони надають різні послуги. Найпростіший науковий профіль – це той, який створюється на базі організації і, зазвичай, його веде або сам користувач або ж бібліотека»,

каже Юрій Коцюк.

Пан Юрій додає, що є такі види наукових профілів: 

  • ORCID (Open Researcher and Contributor ID) – перший відкритий ідентифікатор науковців або людей, які розміщують свої публікації, дозволяє об’єднати велику частину інших профілів і здійснювати синхронізацію інформації між ними; 
  • Publons (Researcher ID) – профіль від наукометричної платформи Web of Science, дозволяє також переглядати й індекс цитованості; 
  • Google Академія (Google Scholar) – найбільш зручний профіль науковця, бо Google самостійно шукає публікації, вимагає найменшого втручання користувача; 
  • Scopus Author ID з’являється тоді, коли опублікована хоча б одна стаття, яка буде реферуватися в наукометричних базах, тобто в базі даних Scopus.

«Аспіранти, які розпочинають свій науковий шлях, водночас і найбільш продуктивні. Тому, дуже важливо для них уникнути типових помилок, які підстерігають науковців під час здійснення наукових публікацій. Створення й ведення наукових профілів допоможе їх швидше знайти коло однодумців, заявити про себе, отримати фінансування чи грант. Наукометричні платформи дозволять ознайомитися не лише з реферативною інформацією в тематиці, цікавій для них, а також, у багатьох випадках, отримати доступ до повнотекстових публікацій»,

підсумовує Юрій Коцюк.

Враженнями від семінару ділиться аспірантка Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарного менеджменту Вікторія Фурман:

«Семінар дуже корисний, адже дозволяє не просто ознайомитися з переліком наукометричних баз і профілів науковця, а й демонструє, який між ними існує зв'язок, чому саме вони необхідні для кожного, хто серйозно займається наукою. Особливо цікаво було послухати, як гарно заповнені профілі можуть бути корисними, якщо подаватися на грант або планувати масштабний проєкт».