Зараз в Україні триває війна. Збройні Сили України мужньо боронять нашу землю. Багато людей по всій країні й закордоном об’єдналися, щоб спільно допомагати українським захисникам.
Національний університет «Острозька академія» акумулює й націлює всі можливі ресурси для допомоги ЗСУ й територіальній обороні. Студенти, випускники, викладачі й працівники закладу входять до лав ЗСУ, територіальної оборони, а також виконують волонтерську діяльність. В Острозькій академії діє волонтерський центр, який займається логістикою розподілу міжнародної гуманітарної допомоги по Україні і для Острожчини. Ми вирішили запитати у викладачів, студентів й випускників Острозької академії про їхню волонтерську діяльність.
Координаторка волонтерського центру НаУОА, кандидатка юридичних наук, доцентка кафедри цивільно-правових дисциплін Ольга Балацька зазначає, що основну діяльність спрямовують на підтримку Збройних Сил України, шкіл, садочків, медичних закладів, тим, хто потребує допомоги. Центр надає фінансову й гуманітарну підтримку:
«Спочатку зосередили увагу на налагодженні міжнародної співпраці, бо отримуємо гуманітарну допомогу з-за кордону. Ми надаємо підтримку й забезпечуємо всіма необхідними засобами мобілізованих працівників і студентів Острозької академії, їхніх родичів. Крім цього, розсилаємо листи від волонтерської служби НаУОА з можливістю заповнення форми про надання інформації щодо необхідної гуманітарної/матеріальної й благодійної підтримки академічної спільноти. Ми щоденно передаємо одяг, господарські товари, постільну білизну, продукти харчування, питну воду для переселенців, які проживають у гуртожитках Острозької академії. Центр надає гуманітарну допомогу й Острозькому волонтерському штабу, Острозькому військкомату, територіальній обороні Рівного».
Ольга Балацька додає, що вони надіслали багато різних медикаментів, які необхідні для формування медичних і тактичних аптечок Острозькій багатопрофільній лікарні, Рівненській центральній міській лікарні, Острозькому волонтерському штабу, який вже має налагоджену логістику для відправлення допомоги на «гарячі точки». Крім того, у волонтерському центрі всі охочі зможуть отримати психологічну і юридичну підтримку, допомогу з перекладом.
Вікторія Конончук, студентка 4 курсу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарного менеджменту зазначає:
«Коли в Україні розпочалася війна, перші кілька днів я була дуже спантеличена. Тільки потім зрозуміла, що маю можливість хоча б якось допомогти тим, хто цього потребує. Зараз разом із багатьма людьми робимо все, аби іншим було легше в цей важкий час».
Вікторія каже, що зі своїм братом долучилася до плетіння маскувальних сіток. Вона шукала людей за кордоном, які готові пожертвувати кошти, і на них купувала ліки, продукти, дитяче харчування. Друзі Вікторії відвозили все це на території, де є постраждалі. Крім цього, вони відвідують села й лікарні, проводять час із дітьми і їхніми батьками, забезпечують їх продуктами.
«Пам'ятаю, як у дитячій обласній лікарні ми співали пісню, і переселенки з Харкова (мама й донька) просто плакали. Та й не лише вони. Мені важливо бути разом із людьми, яких можу підтримати і словами, і допомогою»,
Дівчина вірить, що війна закінчиться перемогою для України, бо на нашій стороні справедливість, правда й Бог: Вона бажає нашій державі швидкого відновлення після закінчення війни. Українці вже показали, що можуть бути єдиними в такий жахливий час. Тому Вікторія Конончук сподівається: Україна не втратить того, що набула впродовж цієї боротьби.
Катерина Хоміцька, студентка 3 курсу Навчально-наукового інституту міжнародних відносин та національної безпеки каже:
«На початку війни не знала, що робити, окрім того, що переказувала кошти для ЗСУ. Мені хотілось допомогти фізично, тому вирішила, що найкраще – це стати волонтером. Ми об’єднались із місцевими жителями й почали плести маскувальні сітки для техніки. Місцеві школи активно допомагають продуктами, громада прийняла чимало біженців із різних куточків України, для яких облаштували спальні місця».
Катерина щиро бажає ЗСУ й територіальній обороні терпіння й наснаги для перемоги. Дівчина вірить, що Україна сильна й незламна держава.
Студентка 1 курсу економічного факультету Оксана Кирилюк наголошує:
«У мене була можливість долучитись до волонтерства – вирішила спробувати. У такий скрутний час будь-яка діяльність відволікає від негативних думок, а колективна робота надихає. Усі зрозуміли, що зараз важливо об'єднуватись. Кожен хотів допомогти, чим міг».
За словами Оксани, адміністрація їхньої школи організовувала плетіння маскувальних сіток. Для швидкого результату залучали велику кількість людей. Використовували різні методи плетіння. Мотивувало дівчину те, що сітки справді потрібні для українських захисників.
«Безмежно вдячна нашим хлопцям. Вірю в перемогу, вірю в ЗСУ. Слава Україні!»,
Студентка 3 курсу факультету романо-германських мов Анастасія Посухова (Квіткова) зазначає, що не могла залишатись осторонь у такий час. Тому почала волонтерити спершу в Україні, а тепер і в Швейцарії, де зараз перебуває. Дівчина каже, що передусім збирали кошти на шоломи й бронежилети для територіальної оборони міста. Потім дорогою до Швейцарії Анастасія роздавала воду і їжу в автобусі, готувала чай і каву, стежила, аби ніхто не загубився, перекладала з англійської й німецької. Тепер вона працюватиме з онкохворими дітьми, яким теж потрібна турбота й поміч, допомога з оформленням документів, доставка ліків тощо.
«Хочу побажати, аби кожен долучався до волонтерства, як може. Не бійтеся надсилати невеликі суми, яких інколи не вистачає для нового шолому, ліків чи сухого корму для тварин. Звертатися за допомогою – не соромно, розповідати про потреби ЗСУ і територіальної оборони – важливо. Бажаю, щоб усе це закінчилося найшвидше. Слава Україні!»,
Випускниця Навчально-наукового інституту права ім. І. Малиновського Ярослава Рогозіна зазначає:
«У перші дні в мене була паніка, потім ненависть до людей, які прийшли на мою землю, а тоді розуміння, що потрібно щось робити. Хотіла бути корисною для держави і не залишатися осторонь».
Дівчина каже, що вони отримують багато гуманітарної допомоги з-за кордону, сортують її та відправляють тим, хто цього потребує.
«Я організовую цю роботу, шукаю волонтерів, контактую з ними, приймаю вже відсортований одяг, взуття, іграшки і відправляю їх далі, стежу, щоб нічого не зникло. Мені подобається цим займатися, бо відчуваю, що можу бути корисною для людей і держави загалом. Бажаю швидкої перемоги Україні, всім терпіння й віри в ЗСУ!»,
Закликаємо кожного українця не стояти осторонь у такий час, адже допомога є надзвичайно важливою для нашої спільної перемоги над ворогом. Віримо в нашу перемогу! Слава Україні! Героям Слава!
Читайте також:
