17 червня у Національному університеті «Острозька академія» у рамках «Днів якості НаУОА» відбувся семінар «Світовий досвід забезпечення академічної доброчесності».
Серед спікерів: Руслана Каламаж, докторка психологічних наук, професорка, проректорка з навчально-виховної роботи; Юлія Шулик, кандидатка економічних наук, доцентка кафедри фінансів, обліку і аудиту, помічниця ректора зі стратегічного розвитку та забезпечення якості освіти НаУОА; Богдан Михальчук, уповноважений з антикорупційної діяльності НаУОА.
Спікери розповіли про досвід інших країн у забезпеченні академічної доброчесності, причини обману, списування, плагіату, а також про тренди в антикорупційній політиці.
На початку семінару Юлія Шулик зазначила, що Острозька академія бере участь у проєкті «Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти» (Academic IQ), заснованому на співпраці між Американськими радами з міжнародної освіти, Міністерством освіти і науки України і Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти за підтримки Посольства США в Україні.
«Колеги з Канади, США ділилися своїм досвідом забезпечення академічної доброчесності, для чого вона потрібна й на що варто зважати. Заклад вищої освіти не тільки повинен надавати знання з фінансів, філології, права, психології тощо, але й засвідчувати можливість для студентів працювати в суспільстві підготовленими, етичними громадянами, професіоналами своєї справи»,
Спікерка також розповіла про інституційне забезпечення якості освіти й академічної доброчесності. Зокрема Юлія Шулик зазначила про особливості Європейської асоціації забезпечення якості вищої освіти (ENQA), Агентства забезпечення якості (QAA) в Об’єднаному Королівстві, Агентства з якості та стандартів вищої освіти (TESQA) в Австралії, Ради з акредитації вищої освіти (СНЕА) у США, а також забезпечення якості освіти в Канаді.
Руслана Каламаж на основі досліджень професора психології, директора академічних програм доброчесності в Університеті Мері Вашингтон (США) Девіда Ретінджера розповіла про причини академічного обману. Спікерка зауважила про індивідуальні чинники обману (цінності, мотивація до навчання, модель зміни ставлення (раціоналізація), впевненість у власних силах, тобто самоефективність), а також про ситуаційні чинники (ризик бути впійманим і покараним, соціальні норми, фактори класу).
«Щоб студенти не списували, не застосовували академічний обман, ми повинні дбати насамперед не тільки про покарання, а про етичне виховання студентів. Це стосується й навчання та викладання, тобто роз’яснення цілей, значення навчальних результатів у житті, створення завдань, що обмежують виникнення нечесних дій тощо. Також ми повинні дбати про розвиток студентів, тобто мораль і навички навчання, політики й процедури»,
Наприкінці семінару Богдан Михальчук розповів, що корупція – це зловживання довіреною владою заради приватної вигоди. Ознаками корупції є використання службових чи владних повноважень, особистий інтерес, отримання неправомірної вигоди.
«Корупційний ризик – це явище, що створює умови або підвищує ймовірність настання корупційних дій, випадків корупції. Академічна доброчесність часто може бути корупційним ризиком і не завжди корупційний ризик – правопорушення. Потрібно розуміти, що корупційні ризики є постійно, їх необхідно модифіковувати мінімізовувати, а також якісно викладати й робити те, заради чого твориться університетська справа»,
Юлія Шулик підсумувала:
«Острозька академія розуміє найголовніше, що академічна доброчесність формується на всіх рівнях. Це загальна культура, яка повинна бути у всьому закладі освіти».
