17 березня в Острозькій академії відбулася Всеукраїнська наукова інтернет-конференція “Лексико-граматична система української мови в комунікативному вимірі”, яку організувала катедра української мови і літератури в співпраці з Волинським національним університетом імені Лесі Українки та ДВНЗ “Ужгородський національний університет”.
До участи в науковому заході долучилися дослідники з Університету імені Адама Міцкевича в Познані (Польща), Державного університету “Житомирська політехніка”, Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, Донецького національного університету імені Василя Стуса (м. Вінниця), Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (м. Львів), Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (м. Київ), Національного університету “Львівська політехніка”, Поліського національного університету (м. Житомир), Рівненського державного гуманітарного університету, Рівненського економіко-гуманітарного коледжу Національного університету водного господарства та природокористування, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Хмельницького національного університету, Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (м. Кропивницький).
Програма конференція передбачала роботу в чотирьох секціях: “Лексико-семантичні особливості української мови в сучасному дискурсі”, “Граматична структура української мови: традиції і сучасність”, “Комунікативний вимір функціювання української мови”, “Моделі літературної комунікації в художньому тексті”.
У заявлених доповідях науковці порушили актуальні питання розвитку української мови в період російсько-української війни. Зокрема осмислили фразеологію новітньої доби на матеріалі новотворів періоду російсько-української війни 2022 року (Наталія Венжинович, м. Ужгород), вторинні номінації ворога в медійних текстах про російську агресію в Україні (Наталія Костусяк, м. Луцьк), концепт “війна” в медійному просторі (Ірина Мельник, м. Луцьк), лексико-семантичне наповнення концепту “мир” у медіатекстах (Руслана Зінчук, м. Луцьк), вербалізацію концепту “безпека” в українських інтернет-виданнях (Лариса Деркач, м. Луцьк), ненормативну лексику як засіб вираження емоцій у воєнний час (Ніна Данилюк, м. Луцьк), мовні стратегії дегуманізації ворога в українськомовних ютуб-блогах (Оксана Калита, м. Київ), лайку під час війни з психолінгвістичного погляду (Оксана Луценко, м. Київ), комунікативно-прагматичні виміри конфлікту як результат мовленнєвої агресії (Наталія Шульжук, м. Рівне) тощо.
Окремі теми були присвячені опису динамічних процесів у лексико-семантичній системі української мови, зокрема авторських новотворів Тараса Шевченка (Галина Вокальчук, Валентина Медведь, Катерина Литвин, м. Рівне), Павла Вольвача (Наталія Адах, м. Рівне) і Петра Велесика (Євгеній Вокальчук, м. Рівне), відфраземних дериватів в українській поезії (Наталія Гаврилюк, м. Рівне), неологізмів футбольного дискурсу в працях Анатолія Нелюби (Віталій Максимчук, м. Острог). Крізь призму новітніх наукових парадигм осмислено лінгвосинергетику ідіостилю Миколи Вінграновського (Микола Мірченко, м. Луцьк), власні назви природних супутників планет (Михайло Торчинський, м. Хмельницький), лексико-граматичні моделі епітетних конструкцій Надійки Гербіш (Олена Дуденко, м. Умань), особливості аналізу лексики медіатекстів за допомогою штучних нейронних мереж (Василь Шаркань, м. Ужгород), номінативні ряди в поетичному мовленні (Оксана Калашник, м. Харків), кольоративи в поетичному лексиконі Світлани Барабаш (Тетяна Ліштаба, Тетяна Огарєнко, м. Кропивницький), українську правоохоронну термінологію (Лілія Удовіченко, м. Харків), концептосферу Василя Махна (Лариса Мініч, Ольга Демчук, м. Острог), середньополіські вірування про вишивку (Антоніна Плечко, Олена Денисевич, м. Житомир) та ін.
Сучасні підходи до граматичної структури української мови проаналізовано в доповідях, присвячених адресатній семантико-синтаксичній залежності в базових реченнєвих конструкціях (Тетяна Масицька, м. Луцьк), дериваційній парадигмі складного речення (Олександр Межов, м. Луцьк), семантико-синтаксичній структурі ґенітивних речень (Іван Хом’як, м. Острог), різноскріпній однорідній супідрядності (Тамара Шкарбан, м. Рівне), синтаксичному зв’язку власне апозитивної синтаксеми з пояснюваним словом (Ірина Рабчук, м. Острог).
Значна кількість тем стосувалася комунікативного аспекту української мови й характеризувала запозичення в лексико-семантичній групі “Одяг і взуття” в мовленні сучасного студентства (Катерина Климова, м. Житомир), деградаційну силу кальки (Анатолій Поповський, м. Дніпро), лінгвокультурний діалог на українсько-польському помежів’ї (Наталія Совтис, м. Рівне), мовленнєвий акт подяки в аспекті лінгвоаксіології (Оксана Халіман, м. Харків), мовленнєвий етикет у професійному розвитку іноземних студентів (Світлана Дерба, Вікторія Любчевська-Сокур, м. Київ), особливості омовлення гендерних конфліктів у студентському середовищі (Наталія Леонова, м. Дніпро), ідейні максими Тараса Шевченка в сприйнятті Дмитра Донцова (Оксана Микитюк, м. Львів), мовну особистість і вишукану мовну особистість у лінгвоперсонології (Віталія Папіш, м. Вінниця), комунікативний практикум у системі фахового становлення майбутніх учителів початкової школи (Зоя Столяр, м. Острог) тощо.
У доповідях відомих літературознавців та юних дослідників осмислено актуальність постколоніальних студій в умовах російсько-української війни (Ярослав Поліщук, м. Познань), сторітелінг як прийом художньої літератури (Олександра Вісич, м. Острог), конфліктне спілкування в драмах Лесі Українки (Маргарита Жуйкова, м. Луцьк), маніпулятивні тактики в комунікативних ситуаціях драматургії Лесі Українки (Світлана Кочерга, м. Острог), індивідуальну пам’ять як конструкт літературного сюжету в книзі Катерини Бабкіної “Мій дід танцював краще за всіх” (Оксана Пухонська, м. Острог), ендофазне мовлення в повісті Софії Андрухович “Фелікс Австрія” (Наталія Торчинська, м. Хмельницький), міжкультурну комунікацію в есеїстиці Василя Махна (Ольга Демчук, м. Острог), рецепцію читання в сучасній гуманітаристиці (Тетяна Михальчук, м. Острог) та ін.
У зв’язку з воєнними діями на території України спілкування науковців відбувалося заочно, а доповіді учасників інтернет-конференції буде опубліковано у фаховому збірнику “Наукові записки Національного університету “Острозька академія. Серія «Філологія»”.
