15 червня у Національному університеті «Острозька академія» у рамках «Днів якості НаУОА» відбувся круглий стіл «Кращі практики забезпечення якості освіти».
Серед спікерів: Дмитро Шевчук, доктор філософських наук, професор, проректор із науково-педагогічної роботи НаУОА; Едуард Балашов, доктор психологічних наук, професор, помічник ректора з міжнародного співробітництва і фандрайзингу НаУОА; Ольга Дем'янчук, докторка економічних наук, доцентка кафедри фінансів, обліку і аудиту, заступниця декана економічного факультету з навчально-наукової роботи; Ганна Охріменко, кандидатка історичних наук, доцентка, завідувачка кафедри інформаційно-документних комунікацій; Роман Шулик, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри журналістики та PR менеджменту; Юлія Шулик, кандидатка економічних наук, доцентка кафедри фінансів, обліку і аудиту, помічниця ректора зі стратегічного розвитку та забезпечення якості освіти НаУОА; Ольга Німець, фахівчиня відділу з організації роботи зі студентами та випускниками.
На початку круглого столу Едуард Балашов закцентував увагу на міжнародній академічній мобільності. Спікер зазначив, що індивідуальними можливостями міжнародної викладацької мобільності є: Еразмус+; House of Europe; Fulbright; GSSR Academic Programs for Ukraine та інші.
«Потрібно вільно володіти англійською мовою, хоча б на рівні В1, бо презентація лекцій або участь у заняттях відбувається переважно англійською. Необхідна наявність резюме CV (формату Europass), чіткого дослідницького плану (у випадку дослідницької програми), лекційного курсу англійською мовою (у випадку викладацької мобільності)»,
Ганна Охріменко розповіла про роботу зі стейкхолдерами на досвіді проведених акредитацій у таких університетах: Київський університет імені Бориса Грінченка; Мукачівський державний університет; Західноукраїнський національний університет; Центральноукраїнський національний технічний університет; Донецький національний університет імені Василя Стуса.
Спікерка зазначила, що є два види стейкхолдерів: внутрішні (здобувачі освіти й науково-педагогічний персонал – орієнтовно 70% інформації з відомостей про самооцінювання презентують різноманітність форми, видів робіт зі здобувачами, досягнення викладачів) й зовнішні (випускники, роботодавці, академічна спільнота інших українських й іноземних ЗВО – акцент на формах співпраці, тобто асиметричний зв’язок).
Ольга Дем'янчук презентувала моніторинг якості освітньо-професійних програм й опитування.
«Острозька академія визначає пріоритетом у своїй діяльності якість освітнього середовища. З цією метою у 2018 році університет впровадив цілісну систему моніторингу якості освітніх послуг відповідно до міжнародних стандартів. Наш університет прагне й намагається тримати на пульсі питання якості освітнього середовища. З цією метою ми проводимо опитування студентів, викладачів, адміністрації, випускників і роботодавців. Це дозволяє з‘ясувати сильні і слабкі сторони якості освітнього процесу й ідентифікувати потенційні ризики. Щороку затверджується порядок проведення моніторингу згідно з актуальними для університету питаннями»,
Ольга Німець розповіла про забезпечення освітнього процесу, зокрема про практику використання «Електронного журналу балів» (поточна успішність, семестрові бали, статистика оцінок, пропуски занять, практики, наукова активність студентів, постійний доступ упродовж всього навчання) й віддалену роботу бібліотеки (вебінари для науковців, допомога із складанням списку використаних джерел та УДК, на замовлення електронна копія книги з інших репозитаріїв, безліч рекомендацій у вигляді покликань на корисні ресурси, які постійно надсилаються для студентів, аспірантів, викладачів).
Роман Шулик та Юлія Шулик закцентували увагу на публічній інформації й комунікації.
«Усі структурні підрозділи формують певну інформацію. Ми повинні розуміти, що формуємо її для когось. Від того, хто читачі, залежатиме, що будемо публікувати й де саме. Тобто це повинна бути інформація для абітурієнтів і їх батьків, здобувачів, працівників, контролюючих органів і представників міністерств, випускників, партнерів, роботодавців, ЗМІ, громадськості. Ми можемо розміщувати інформацію на офіційному сайті університету, який є головним джерелом. Також це можуть бути внутрішні сайти і сайти факультетів або інститутів, гугл-папки й документи, YouTube, соцмережі, зовнішні джерела, ЗМІ»,
Наприкінці круглого столу Дмитро Шевчук підсумував топ-помилки під час акредитацій: «документи» понад усе; гарант – один в полі воїн; відкрита зустріч – «най буде!»; «формалізація» стосунків; неусвідомлена унікальність буття.
До слова, 17 червня о 15:40 відбудеться семінар «Світовий досвід забезпечення академічної доброчесності». Доєднуйтеся за покликанням meet.google.com/jkv-heib-ftu
