Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Вчені Острозької академії видали монографію, присвячену творчості Станіслава Лема

09 вересня 2022 р.

Нещодавно у видавництві Національного університету «Острозька академія» побачила світ монографія «Футурологічний конгрес. Фантастичні світи Станіслава Лема» за редакцією Дмитра Шевчука й Олександри Вісич. Видання вийшло за підтримки Генерального Консульства Республіки Польща в Луцьку.

Як зазначають автори, книга присвячена творчості відомого польського письменника-фантаста Станіслава Лема. Наукові розвідки, що представлені в книзі, були презентовані на міжнародній конференції «Футурологічний конгрес. Фантастичні світи Станіслава Лема», організованої Національним університетом «Острозька академія» спільно із Генеральним консульством Республіки Польща в Луцьку. Запропоновані студії присвячені постаті Лема у контексті сучасної культури, його світоглядним орієнтирам та філософському підґрунтю фантастичних творів, ідентичнісним координатам письменника на перехресті його літературної, філософської та футурологічної іпостасей. У фокусі досліджень перебувають найвідоміші твори автора, які висвітлено у різних теоретико-методологічних аспектах. Зокрема, проаналізовано україномовні переклади окремих текстів Лема, естетику кіберпанку на матеріалі його оповідань, художню реалізацію апокаліптичних мотивів; деструкцію детективного жанру в доробку автора. Великий спектр інтерпретацій отримав роман Соляріс.

Книга буде цікавою для дослідників сучасної фантастичної літератури та широкого кола читачів.

У монографії вміщено дослідження: Дмитра Шевчука, доктора філософських наук, професора, проректора із науково-педагогічної роботи НаУОА; Світлани Кочерги, докторки філологічних наук, професорки; Олександри Вісич, докторки філологічних наук, доцентки; Зоряни Годунок, заступниці завідувача кафедри журналістики та PR менеджменту, кандидатки філологічних наук, доцентки; Тетяни Мельничук, випускниці Острозької академії; Богдана Сімонова, студента 4 курсу спеціальності 061 Журналістика. Також книга містить дослідження творчості Лема, які проводять науковці з інших українських і польських університетів.

Докторка філологічних наук, професорка Світлана Кочерга зазначає:

«Станіслав Лем і Леся Українки – ювіляри минулого року. Їх розділяє півстоліття, але обидвоє любили фантастику, хоча Лем – як автор, а Леся Українка – як читач. Її огляд футурологічних концепцій у літературі Європи й Америки засвідчує тяглість традиції профетизму, повсякчасне прагнення людства до фантастичних прогнозів. На вершині цього дискурсу наприкінці ХХ ст. опинився С. Лем, вивчення творчості якого є зрозумілим пріоритетом для українців, оскільки польський письменник виріс і сформувався у Львові. Видана монографія – один із кроків наукового зближення України й Польщі».

Докторка філологічних наук, доцентка Олександра Вісич зауважує, що вихід колективної монографії «Футурологічний конгрес. Фантастичні світи Станіслава лема» нагадав їй про відносно мирний час і розкіш насолоджуватись літературними текстами: 

«Завдяки спільному проєкту, організованому Національним університетом «Острозька академія» й Генерального Консульства Республіки Польща в Луцьку я отримала можливість поділитися власними спостереженнями щодо чудового роману письменника. Водночас іронічний і критичний «Конгрес» наразі можна сприйняти як текст-попередження про жахи постгуманітарного суспільства з його фальсифікованою реальністю, маніпуляціями над свідомістю як індивіда, так і цілого суспільства, тотальною кризою гуманізму. Як читачка, хотіла б, щоб ці реалії залишились на сторінках книги, натомість мушу констатувати, що деякі найстрашніші застороги польського фантаста таки здійснюються: людина втрачає людське обличчя, сумління, серце, стає лише функційним елементом егоїстичного й оманливого світу...».

Олександра Вісич вважає, що монографія є одним з імпульсів для подальших філософських і літературознавчих роздумів сучасників над феноменом поступу, над актуальними викликами та спокусами сьогодення.

Заступниця завідувача кафедри журналістики та PR менеджменту, кандидатка філологічних наук, доцентка Зоряна Годунок каже: ще зі студентських часів цікавиться фантастичною літературою, правда, головним чином фентезі.

«Нові світи, величні герої – це подобається. Якщо говорити про наукові зацікавлення, то найперше працюю з проблематикою взаємостосунку Я та Іншого, що визначає художню концепцію кожного твору. Фантастика й фентезі пропонують, з одного боку, щось мало- чи й неймовірне: подорожі в часі й на інші планети, людей, які володіють якимись не-людськими силами й властивостями, і не-людей, які діють, мислять і відчувають так, як люди. Попри фантастичність, це історії про наше з вами життя, про кожного з нас. А творчість Станіслава Лема, класика світової фантастики, безумовно, яскраве тому підтвердження»,

підсумовує Зоряна Годунок.

На думку випускниці Острозької академії Тетяни Мельничук, насправді, в українському науковому колі не так багато праць у дослідженні феномену Станіслава Лема:

«Звісно є чимало статей, розвідок, а ґрунтовною можемо назвати працю І. Кияк, написану під керівництвом проф. Р. Радишевського. Тому й було обрано тему, у якій, на нашу думку, окреслено феномен польського письменника в різних царинах української культури. Популярність творів Лема та й початок перекладацької діяльності його творів українською припало на 2 половину ХХ століття й сягає сьогодення. Внесок у розкриття феномену особистості футуролога й фантаста зробили українські науковці, перекладачі, медійники, громадські діячі та інші. Великий резонанс викликали екранізації творів письменника».

Тетяна Мельничук підсумовує, що в Україні зацікавленість особистістю С. Лема постійно зростає завдяки його феноменальним і пророчим футурологічним концепціям та ідеям.

Богдан Сімонов, студент 4 курсу спеціальності 061 Журналістика каже:

«Долучився до монографії за пропозицією Зоряни Валентинівни Годунок, адже спочатку це було моє наукове есе на її предмет «Літературний дискурс ХХ століття». Есе мало менший обсяг, ніж було потрібного й тільки два твори для порівняння, тож я запросив для дослідження свою колегу й хорошу подругу Валерію Юхту. Ми зробили матеріал, де порівнюємо образи божеств у трьох різних творах, намагаємося дати їм визначення, якусь вичерпну візію та систему розуміння таких образів».

Вітаємо колектив авторів Острозької академії, які долучилися до написання монографії «Футурологічний конгрес. Фантастичні світи Станіслава Лема» й бажаємо подальших успіхів, творчого натхнення в реалізації наукових задумів, нових досягнень!