Академія української преси спільно з Фондом Конрада Аденауера в Україні організували вебінар на тему «Як не заразитись чужим стресом: вакцина професійної стійкості».
Участь у ньому взяли викладачки Національного університету «Острозька академія»: Галина Гандзілевська, докторка психологічних наук, професорка НаУОА, психотерапевтка, директорка НЦ «Саногенна педагогіка та психологія»; Вікторія Кондратюк – керівниця психологічної служби НаУОА, практична психологиня, заступниця директора НЦ «Саногенна педагогіка та психологія», засновниця ГО «Крила для Родини»; Олена Ратінська, психологиня, викладачка та аспірантка кафедри психології та педагогіки НаУОА, засновниця Школи гуманістичної психології та психотерапії «Humanity».
Під час ефіру спікери розповіли про ризики виникнення емоційного вигорання у фахівців «емпатійних» професій, вторинну травматизацію («втому від співчуття»), шляхи й джерела відновлення, а також як сформувати емоційний імунітет.
«Наша стресостійкість залежить від багатьох чинників, серед яких важливими є усвідомлення своєї самоцінності, ставлення до себе (я не жертва), і, звичайно, життєвого досвіду, який варто трансформувати в ресурс. Сьогодні ми б хотіли підтримати тих, хто підтримує інших, супроводжує їх у такий непростий час. Щоб надавати допомогу іншим, треба самим бути в тонусі, розуміти себе й уміти про себе піклуватись»,
Спікерка додала, що до вторинної травматизації схильні люди, дотичні до події опосередковано крізь призму чужого досвіду. До них належать: родичі, друзі, близьке оточення людини, безпосередньо потерпілої; глядачі й читачі ЗМІ схильні до медіатравми, тобто травмування психіки через спостереження за подією по інший бік екрану; фахівці помічних професій (психологи, соціальні працівники, лікарі, волонтери, журналісти, вчителі тощо), які в силу своєї компетенції надають постраждалим безпосередньо допомогу.
«Варто на декілька секунд зупинитися, щоб критично оцінити інформацію, відрефлексувати, наші твердження трансформувати в питання «Якщо зі мною щось не так, що я можу зробити?». Для цього потрібно дати собі час на відновлення ресурсів. Варто пригадати, що зазвичай нам допомагало. Далі треба подивитися навколо, пошукати різні варіанти й обрати те, що підходить саме нам, дозволити собі отримувати підтримку»,
Олена Ратінська розповіла про симптоми вікарної травми, які можна поділити на п’ять категорій: емоційні (стійке відчуття тривоги, занепокоєння чи печалі); поведінкові (виявляються прагненням ізоляції); психосоматичні (впливають на фізичне самопочуття); когнітивні (труднощі із концентрацією уваги, запам’ятовуванням і прийняттям рішень у повсякденному житті); духовні (відчуття безнадійності, втрата життєвих орієнтирів, цілей і мрій, сенсу життя).
«Симптоми вікарної травми бувають настільки виснажливими, що буквально забирають із людини життєві сили. Якщо нічого з цим не робити, вікарна травма може стати причиною серйозних психічних порушень»,
Вікторія Кондратюк розповіла про компоненти психологічної стійкості: цінності, ефективну дію, корисне мислення, взаємопідтримку й ефективну співдію, ефективну регуляцію енергії й емоцій. Також спікерка закцентувала увагу на психопрофілактичній навчальній програмі «Емоційна аптечка».
«Цінна едукаційна програма вчить дітей будувати почуття власної вартості й віри у власні можливості. Заняття направлені на формування навичок спілкування, створення якісних відносин й оптимістичного підходу до подій, які трапляються в житті дітей»,
Наприкінці зустрічі Галина Гандзілевська зазначила:
«Бажаю усім знаходити «ліки» в емоційній аптечці як для свого серця, так і психологічної стійкості, адже це наш хребет, наша опора!».
Участь у вебінарі взяли також Валерій Іванов, президент Академії української преси, доктор філологічних наук, професор та Андрій Юричко, медіатренер, журналіст, кандидат філологічних наук, викладач КНУ імені Тараса Шевченка.
