9 березня виповнюється 208 років від дня народження Тараса Шевченка – видатного українського поета, прозаїка, драматурга, художника, класика української літератури, мислителя, політичного і громадського діяча. У багатьох країнах Шевченку встановлено пам’ятники, а його твори перекладені майже всіма мовами світу.
Творчість поета сьогодні актуальна як ніколи, особливо в контексті відкритої російської агресії. Петро Кралюк, професор, доктор філософських наук, завідувач кафедри теорії та історії держави і права Національного університету «Острозька академія» каже, що значну частину життя Шевченко провів у Петербурзі. Саме тут він виявив себе культурним діячем. Але попри це, поет критично ставився до Росії, бо також постраждав від царського режиму.
«Петербург був містом, де проживала велика українська діаспора. Шевченко спілкувався з українцями, вони допомагали йому і тоді, коли він був кріпаком. Хоч поет підтримував зв’язки із представниками інших народів, ставлення саме до росіян було критичним. Це простежується в низці його творів, здебільшого в тих, які не публікувалися через цензуру»,
За словами Петра Кралюка, у таких творах Шевченка, як «Розрита могила», комедія «Сон», поема «Катерина», спостерігається очевидне несприйняття Росії, її культури:
«Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люде,
Роблять лихо з вами».
Рядки комедії «Сон» в контексті російської агресії видаються впророчими:
«У всякого своя доля
І свій шлях широкий,
Той мурує, той руйнує,
Той неситим окомЗа край світа зазирає,
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину».
Петро Кралюк додає, що творчість Тараса Шевченка мала велике значення для нашої культури. Завдяки його поезіям значною мірою була сформована тогочасна українська національна свідомість. Для багатьох людей він став істинно поетом. Роковини Шевченка, які відзначаються по всій Україні, консолідують людей, сприяють усвідомленню ними свого українства. Петро Кралюк підсумовує, що творчість Шевченка стала важливим чинником у формуванні української нації.
Докторка філологічних наук, професорка кафедри української мови і літератури Світлана Кочерга зазначає:
«Я живу на вулиці Гайдамацькій. У ці дні раптом особливо актуальними стали рядки з «Гайдамаків» Тараса Шевченка: «Жінки навіть з рогачами / пішли в гайдамаки»… Так, минуло майже три століття, кардинально змінився контекст, але вкотре українському народові випадає випробування на міць. І невичерпною криницею духовної снаги знову стає «Кобзар». Історія вчить, що, мабуть, чи не всі покоління наших співвітчизників мали власний досвід відзначення шевченківських днів у години лихоліття. Нині палкий погляд національного генія благословляє кожного з нас знайти власне місце в історичній битві за майбуття України. І хай на скрижалях наших сердець світяться слова, які Він поставив на сторожі нашої Правди».
Максим Карповець, директор Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарного менеджменту, кандидат філософських наук, доцент теж вважає творчість Тараса Шевченка актуальною, бо поет як ніхто розумів наскільки відмінними, чужими за світоглядом і мисленням є росіяни від українців.
«Як писав Шевченко в одному із листів, «бо москалі чужі люди». Їхнє намагання поріднитись є нічим іншим, як спробою поневолити, поглинути нашу націю, що також дуже добре розумів Шевченко. Звісно, поема «Катерина» наскрізь пронизана засторогою щодо «москалів», які не сприймають і не сприймуть нашу націю як незалежну. Вони несуть тільки лихо й небезпеку. Так і сталося. Проте Шевченко передбачив Україні щасливе й радісне майбутнє, де, безумовно, немає місця «братському народу».
Тарас Шевченко є справжнім генієм української нації, а також символом боротьби за нашу державу, її свободу й незалежність. Творчість поета сьогодні надихає українців під час війни. Рядки з поеми «Кавказ» є актуальними в умовах відкритої російської агресії. Тому ми віримо, що перемога буде за нами:
«Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»
