У Навчально-науковому інституті соціально-гуманітарного менеджменту Національного університету «Острозька академія» 7 грудня відбувся День прав людини. Захід приурочений до Дня людей з інвалідністю та Міжнародного дня прав людини.
Незважаючи на відключення електропостачання, проблеми з інтернет-зв’язком, у панельній онлайн-дискусії взяли участь відомі спікерки – правозахисна журналістка Ірина Виртосу, громадська діячка Уляна Пчолкіна та координаторка Ради Європи щодо національних меншин та ромів Зола Кондур. До заходу приєдналися студенти та викладачі Острозької академії. Зініціював і модерував дискусію доцент кафедри журналістики та PR менеджменту Олексій Костюченко. За його словами, освітньо-професійні програми як бакалаврату, так і магістеріуму журналістики базуються на цінностях прав людини: студенти слухають низку дисциплін, пов’язаних із правозахисною журналістикою, зокрема це «Права людини і журналістика», «Недискримінаційна практика ЗМІ», «Гендерно чутлива журналістика» тощо. Крім цього, Національний університет «Острозька академія» є учасником проєкту «Університет – простір прав людини» Освітнього Дому прав людини в Чернігові. Тому панельна дискусія стала логічним доповненням ціннісної правозахисної складової навчально-виховного процесу в університеті.
Ірина Виртосу розповіла про виклики правозахисної журналістики у період війни. Як зазначила спікерка, правозахисна журналістика спрямована на зміну, вирішення певних суспільно важливих проблем. ЇЇ основою є передусім людиноцентризм.
«Війна не змінює стандарти журналістики, підходів у доборі інформації, зокрема у дотриманні етики під час висвітлення певної події, спілкуванні з людьми, розробці теми та її виходу в ефір. Тобто від того, що у нас вже 9 років триває війна, а понад 9 місяців повномасштабне російське вторгнення, принципи журналістики не повинні змінюватися. До висвітлення тієї чи іншої теми ми так само маємо підходити ретельно, чутливо, людиноцентрично, планувати щось змінювати, системно висвітлювати ту чи іншу подію. Сьогодні війна вимагає дуже ретельно перевіряти інформацію. Потрібно бути чутливими у висвітленні теми, адже не можна говорити про якісний журналістський матеріал, якщо в ньому порушуються права людини. Така чутливість проявляється у повазі до гідності людини, у використанні коректної термінології тощо»,
Зола Кондур розкрила у своїй доповіді правозахисний аспект життя ромської громади в Україні під час війни. За її словами, сьогодні ситуація з правами людини в нашій державі дуже складна загалом, особливо це стосується вразливих груп населення – ромської громади, людей з інвалідністю, ЛГБТ-ком’юніті, адже усі ті проблеми, які в них були, в період війни ще більше загострилися.
«Якщо ми говоримо про ромську громаду, то це передусім проблеми з документами – відсутність паспортів, свідоцтв про народження тощо. В Україні внутрішньо переміщеними особами стали близько 200 тисяч ромів, утім якщо вони не мають відповідних документів, то й не можуть зареєструватися як ВПО і отримувати соціальну допомогу. Інколи ми фіксуємо випадки дискримінації, або ж порушення прав людини у ромів. Наприклад, був прецедент, коли ромська жінка з дітьми з Донецької області шукала квартиру для проживання, то побачила на певних сайтах оголошення про те, що здають в оренду квартири всім, крім представників ромської громади. На жаль, таких оголошень є досить багато. Також ми фіксували випадки, коли ромських жінок, дітей, людей з інвалідністю не хотіли забирати з місць активних бойових дій в евакуаційні автобуси чи потяги»,
Також спікерка розповіла про благодійні організації та ромських медіаторів, які є своєрідним містком між ромами, органами місцевої влади, журналістами тощо. Вони проводять значну роботу щодо відновлення документів, пошуку певної допомоги, супроводження в лікарню тощо.
«Загалом ромські організації, які дуже багато працювали до війни, і сьогодні є досить потужним механізмом підтримки ромської громади. Вони намагаються допомагати не лише ромам, а й усім, хто до них звертається. Сподіваюся, що після війни люди залишаться такими ж об’єднаними і дружними, відкинувши усі стереотипи щодо тієї чи іншої вразливої групи»,
Під час панельної дискусії студенти та студентки мали можливість поставити питання спікеркам, висловити власні позиції у межах обговорюваних тем.
«Зараз у вас є прекрасні можливості читати, слухати, аналізувати різні джерела, критично ставитися до сприйнятого. Ви є те покоління, яке не боїться висловлювати незгоду, сумніви, сперечатися. Коли ви говорите «Ні!», то повинні мати список обґрунтованих аргументів. Тоді ваша сила чинити опір неправомірним діям суттєво зросте. Пам’ятайте, що людська гідність – завжди в пріоритеті, тому в журналістському матеріалі не може бути жодних ярликів і стереотипів»,
