6 квітня у Національному університеті «Острозька академія» відбулася лекція «Як зберегти свідчення війни». Спікерка Тетяна Ковтунович – історикиня, завідувачка сектору обліку та збереження усних джерел Українського інституту національної пам’яті, координаторка проєкту «Майдан: усна історія».
Зі вступним словом звернувся кандидат наук з державного управління, доцент кафедри журналістики та PR менеджменту НаУОА, модератор зустрічі Сергій Штурхецький:
«Пані Тетяна працювала з історією російсько-української війни, яка триває ще з 2014 року. Сьогодні вже є тисячі свідчень цих подій. Виникло питання: що науковці, журналісти, історики, небайдужі активісти, волонтери можуть зараз зробити для збору цих свідчень. Потрібно звертатися до таких фахівців, як пані Тетяна».
Тетяна Ковтунович зазначила, що Український інститут національної пам’яті почав усноісторичну практику ще з трагічних подій Революції Гідності. Вони записували історії людей, які були на Майдані. Після цього започаткували проєкт «Усна історія АТО», перейменований на «Усна історія російсько-української війни».
«Щоб усноісторичні інтерв’ю були вдалими, дуже важлива повна емпатія до тих, кого опитуємо. Людський фактор відіграє особливу роль у цьому. Ми зберігатимемо інтерв’ю, щоб у подальшому науковці досліджували цю тему, використовували матеріали. Потрібно вже зараз популяризувати записи, розповідати про війну, її жахіття й переживання. Лише через історію можна продемонструвати всі масштаби війни»,
Під час зустрічі спікерка наголосила, що перед початком роботи з усноісторичними інтерв’ю, обов’язково повинна бути підписана згода з оповідачем на опрацювання свідчень, їхнє оприлюднення, зберігання в архіві Українського інституту національної пам’яті.
Завідувач кафедри історії ім. проф. М.П. Ковальського НаУОА, кандидат історичних наук, доцент Микола Близняк підсумував:
«Дякую за вашу фахову програму й те, що Ви робите та надалі будете робити. Створюються нові історичні документи і джерела. Вони важливі не лише для української науки, істориків, архівістів, журналістів, але й для міжнародного контексту і юриспруденції, подальших судових справ з агресором».
До слова, Національний університет «Острозька академія» вже надає свої можливості для зберігання цифрового архіву Українського інституту національної пам’яті, залучає істориків, журналістів, фахівців з інформаційної діяльності до роботи з формування архіву усної історії російсько-української війни.
