1 грудня 2022 року відбувся круглий стіл присвячений Всесвітньому дню філософії за постановою Генеральної конференції ЮНЕСКО та 300-літтю з дня народження Григорія Сковороди на тему «Філософсько-літературні виміри творчості Григорія Сковороди». Захід організувати кафедра філософії та культурного менеджменту та кафедра української мови і літератури.
«Символічно, що така велична дата припадає на час війни, бо Сковорода – істинно символ і образ української культури. Він був утіленням свободи мислення, самобутності, самопожертви й низки інших людських і суто українських ментальних рис, які ми утверджуємо сьогодні. Водночас сьогодні важливо не робити культ особи зі Сковороди попри його феноменальність та екстравагантність. Важливо відкрити для загалу справжнього, глибокого й водночас близького Сковороду, який заклав основи нашої гуманітарної традиції і культури»,
Своїми доповідями та розмірковуваннями поділилися студенти, аспіранти та викладачі. Обговорили питання особливостей портретних та скульптурних зображень філософа, моральних постулатів його творчості, особливостей та тематики низки творів: «Сад Божественних пісень», «Байки Харківські», «Розмова, знана алфавіт чи буквар світу», «Вдячний Еродій» та ін.
«Минуло багато років, як жив і творив видатний український філософ Григорій Сковорода. Під час круглого столу прозвучало багато доповідей, які аналізували Григорія Сковороду не тільки як філософа і письменника, а й із погляду культурології. Спадщина Григорія Сковороди різноманітна, жодна сфера життєдіяльності людини не лишилася поза увагою мандрівного філософа. Варто зазначити, що його творчість в наші дні не менш актуальна, ніж три століття тому»,
Учасники та учасниці обговорили також доробок Григорія Сковороди в контексті української культури та літератури. Професорка Світлана Кочерга у своїй доповіді розкрила наскрізний образ мандрівного філософа в українській поезії ХХ - поч. ХХІ ст. як архетип на прикладі текстів П. Тичини, М. Рильського, Б. Олійника, Л. Костенко, В. Стуса, І. Малковича, Т. Федюка та ін. Слово Григорія Сковороди стало «віщим поводирем» (І. Калинець) в екзистенційних мандрах духовних нащадків філософа.
«Захід був цікавим і пізнавальним. Доволі корисним для мого майбутнього дисертаційного дослідження, де я звертатимуся до праць Сковороди. Було вдалим рішенням провести круглий стіл із представниками різних кафедр, що дозволило різнобічно оцінити постать філософа, можливо навіть зауважити якісь моменти, які не бачив раніше. Гадаю, що кожен із учасників зміг не лише презентувати власне дослідження, а й проникнутися роботами інших»,