За версією рейтингу закладів вищої освіти, опублікованого днями журналом «Деньги», Національний університет «Острозька академія» ввійшов у двадцятку кращих українських вишів.
Для рейтингування провідні українські ЗВО були поділені на кілька списків за спеціальностями. Усього їх шість – гуманітарні, технічні, юридичні, економічні, будівельні та аграрні.
У рейтингу за економічними спеціальностями Національний університет «Острозька академія» посів 16 і 18 місця у 2020 і 2021 роках відповідно, за юридичними – 12 і 8, за гуманітарними – 6 і 11 відповідно.
У публікації Павла Харламова (на сайті dengi.ua) йдеться про те, що як і раніше, останнє слово було за роботодавцями. Саме вони виставляли оцінки і, фактично, визначали місце вишу в черговому рейтингу.
«Кожному із закладів вищої освіти роботодавці могли поставити одну з чотирьох оцінок (або привласнити своє проміжне значення). Мінімальна – «0», що означає «я не візьму на роботу, швидше за все». Трохи вище – «2», говорить про згоду прийняти на роботу, якщо немає альтернативи, але на зарплату, нижче середньоринкової для цієї категорії фахівців. Оцінку «5» ми радили привласнювати в тому випадку, якщо роботодавець не проти такої кандидатури і може взяти на зарплату, рівну середньоринкової для цієї категорії фахівців. Найвище значення – «10», що рівносильно готовності роботодавця взяти на роботу випускника на зарплату, вищу за середньоринкову для цієї категорії фахівців», – розповідає Павло Харламов.
Також він стверджує, що чотирнадцятий рейтинг вишів «Денег» – особливий. Тому що вони разом з компаніями-роботодавцями оцінювали роботу університетів за 2020 рік, який став своєрідним стрес-тестом для системи вищої освіти в Україні.
«У 2021 року ми вирішили подивитися, як змінилося ставлення роботодавців до ЗВО в порівнянні з 2020 роком. Цей вибір пояснюється тим, що в минулому році українська економіка в зв'язку з пандемією пішла на спад. Упала бізнес-активність, зріс рівень безробіття. Логічно, що попит на кадри з боку роботодавців істотно знизився. Крім того, компанії посилили політику найму співробітників і підвищили вимоги до молодих і недосвідчених фахівців, на чиїх дипломах ще не просохла фарба. Усі ці події – своєрідний стрес-тест для українських вишів, показник того, чи здатна українська система вищої освіти готувати кваліфіковані кадри, які будуть затребувані навіть під час кризи», – додає пан Павло.
