В Національному університеті “Острозька академія” в межах святкування 445-річчя вищої освіти в Україні 19 та 21 жовтня докторка психологічних наук Галина Гандзілевська представила свій цикл інтерактивних лекцій “Загублені ключі долі”. Вони стосуються прочитання життя та творчості відомих письменників та нових граней їхньої дотичності до древнього Острога.
Лекція “Ресурсний потенціал життєвих сценаріїв острозьких письменників-емігрантів” відкрила завісу життя відомих письменників, які тісно пов’язані з Острогом: І. Вишенський, І. Огієнко, А. Павлюк, О.Стефанович, О. Лятуринська, С. Луцкова.
Зачитали поезію О. Лятуринської про м. Острог:
Ось коридор із входом до архівів,
Ідеш управо, просто або вліво.
Портрети чорних стін — князі Острозькі,
Вид гордий воєвод, панів вельможців…
Рукописи береш із-під тяжких заслонПо-перше Біблію, що вийшла друком,
Листи численні світської науки, –
Один за одним зжовклий з часом аркуш,
Якого князь діткнувся та єпархи –
Це Константин, Никифор та Лукаріс –
Горнеш, а колом діють древні чари.
Під час лекції “Психодраматичний етюд про життя першої жінки-меценатки вищої освіти в Східній Європі Гальшки Острозької “Шлях до світла” за поемою С. Луцкової “Плач за рожевою птахою” Галина Гандзілевська розповіла про образ Гальшки, її почуття та переживання крізь призму твору “Плач за рожевою птахою”. Усі учасники заходу подивилися фільм, режисеркою якого є професорка Галина. Також студенти брали участь у проективних методиках.
“Все відчинилось – ні ключів, ні шпар…”– так завершується поема Світлани Луцкової. Саме за мотивами цієї поеми й створювали сьогодні разом із Анною Слатовою, Мирославою Которович і студентами, які відвідують заняття з психодрами, психологічний портрет легендарної Гальшки Острозької. За підтримки випускників та студентів нашого університету, кафедри журналістів та театру ,,Емігрант” ,з яким уже не вперше співпрацюємо, вдалося зафіксувати саме місце – Шамотули – де перебувала 14 років Гальшка. Геніальний текст, прониклива музика, професійне виконання. Вдячна за консультації істориків, зокрема, А.Хеленюк, самої авторки і, звичайно, проф.Пасічнику, з яким і почала вивчати життєві історії тих, кого будуть пам'ятати роки і століття. ,,Нам разом йти крізь простір, вічність, час дорогою, котра веде до світла” (С.Луцкова)”,
