Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Лекція Відкритого університету ОА «Леся Українка: динаміка візій та стереотипи поколінь»

22 березня 2021 р.

22 березня 2021 року в НаУОА у межах Відкритого університету Острозької академії відбулась чергова зустріч у незвичному форматі. Професорки кафедри української мови і літератури Світлана Кочерга та Олександра Вісич прочитали дуальну лекцію на тему «Леся Українка: динаміка візій та стереотипи поколінь». Будучи самі представницями різних поколінь, лекторки представили широку палітру контроверсійних тлумачень постаті та творчості найвідомішої української письменниці. 

Під час лекції було згадано прижиттєві оцінки творчості авторки, період різновекторної канонізації, що припав на 20-30-ті, здобутки та фальшування радянського літературознавства 40-70-х років. Слід пам’ятати, що, попри тривалу заангажованість лесезнавчих студій, ХХ століття запропонувало чимало маршрутів і знакових тем, що продовжують бути актуальними до сьогодні: європеїзм творчості Лесі Українки, природа сценічності її драм, аристократизм духу тощо. Окрему увагу приділено студіям діаспори, що сприяли позбавленню сліпого культивування Лесі Українки-класика.

«Радо прийняли запрошення провести лекцію на тему надзвичайно близьку нам обом. Мету задумали амбітну – охопити сто років інтерпретації творчості Лесі Українки. Звісно, йдеться лише про контури та пунктири, але ми намагались проговорити максимум, розставити сучасні акценти. Сподіваємось, були переконливі у позиції, що кожна епоха, навіть найбільш цензурована, мала свої здобутки. А сьогодення і поготів відзначається множинністю методологічних підходів, продуктивністю перепрочитань та дискусій», зазначила Олександра Вісич. 

«Важливим для нас було згадати, що на теренах Рівненщини також сформувався інтерес до творчості письменниці, зокрема, у працях Романа Задеснянського, Наталії Іщук-Пазуняк, Антоніни Горохович, Анатолія Криловця, Ярослава Поліщука», підкреслила Світлана Кочерга.