У Національному університеті «Острозька академія» 19 травня, в рамках проєкту Відкритий університет ОА, відбулася лекція на тему: «Острозька академія: історія і традиція». Модерував подію проректор з науково-педагогічної роботи, доктор філософських наук, професор Дмитро Шевчук. Спікеркою зустрічі була кандидатка історичних наук, директорка Музею історії Острозької академії Анастасія Хеленюк.
Дослідження історії Острозької академії розпочалося ще в XIX ст., участь в якому брали українські, польські та російські тогочасні вчені. В основному розглядали діяльність князя Василя-Констянтина Острозького ‒ засновника академії.
Під час лекції Анастасія Хеленюк розповіла, чому і коли була заснована Острозька академія. Спікерка відзначила, що важливим дослідженням, яке фактично синтезувало всю інформацію про Острозьку академію була праця львівського дослідника Ігоря Мицька «Острозька слов’яно-грецько-латинська академія», саме вона заклала фундамент подальшого відродження академії.
«Працюючи в Музеї історії Острозької академії, ми розповідаємо про давню та сучасну академію. Сьогоднішня лекція ‒ це мозаїка, яка впродовж тривалого часу складається по частинках. Потрібно розуміти і розділяти, що Острозька академія має дві сторінки своєї історії: кінець XVI ст. та початок XVIІ ст., і від 1994 року і до наших днів. Історія академії ‒ це не просто перекази і легенди, це важлива наукова тема, яка вивчається, досліджується, але разом з тим це складне наукове, історичне завдання»,
Також лекторка зазначила, що доповнила і синтезувала історію Острозької академії кандидатка мистецтвознавчих наук, викладачка НаУОА Ярослава Бондарчук.
Окрім того Ігор Тесленко, Леонід Тимошенко, доктор історичних наук, професор катедри історії НаУОА Віталій Яремчук підсумували історіографію, проаналізували доробки вчених та зробили підсумок праць, які присвячені Острозькій академії. Про життя Василя-Констянтина Острозького можна почитати в працях сучасних українських істориків Василя Ульяновського, Наталії Яковенко та інших.
Багато публікацій і текстів присвячених академії написав український історик Ярослав Ісаєвич та цікавився Микола Ковальський, який був першим проректорем з наукової роботи Відродженого НаУОА.