У Національному університеті «Острозька академія» 15 квітня відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Острозькі культурологічні читання». Участь у ній взяли понад 60 молодих науковців – студентів, аспірантів та молодих учених. Ця конференція стала уже традиційним науковим заходом, який організовує кафедра культурології та філософії.
У роботі секції «Історико-культурні аспекти культурологічних досліджень» взяли участь 14 молодих учених (студентів та аспірантів) з різних ЗВО України. Доповіді стосувалися актуальних проблем історичного дослідження культури. Зокрема, у своїх виступах учасники презентували результати культурологічного аналізу мистецьких творів (Марина Краснобока), роль фольклору в функціонуванні сучасного українського театру (Катерина Матвеєва) та роль і місце обрядової символіки лемків у побуті сучасного українського села (Ольга Німець). Особливий інтерес викликала доповідь Марини Дрогобецкі, присвячена культурологічному аналізу ціннісних орієнтирів жителів Нижнього селища на Хустищині, та Ангеліни Немирської про роль Георгія Нарбута в становленні українського відродження. Усі доповіді характеризувалися високим теоретичним рівнем та культурологічним підходом до аналізу предметів дослідження.
Під час роботи секції «Теоретичні аспекти культурологічних досліджень» була обговорена низка актуальних та проблемних питань, що стосувалися як історичних феноменів культури, так і сучасних процесів. Також обговорювалися питання культурологічного аналізу літературних творів та наукових концепцій, проблем тілесності та моди у сучасній культурі, особливості розвитку та виклики у комунікативній сфері. Оригінальними були презентації досліджень теорій змови, а також феноменів чар і забобонів у контексті релігійної літератури. Загалом дискусія була доброзичливою та виваженою, доповідачі продемонстрували високий науковий рівень ведення дискусії. У роботі секції взяли участь студенти, аспіранти, наукові співробітники НаУОА, Національного університету водного господарства та природокористування, Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського, Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України, Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв та інших навчальних закладів.
«Модерувати такі конференції надзвичайно цікаво. Студенти, аспіранти, молоді науковці завжди знаходять актуальні та проблемні питання, які безпосередньо стосуються проживання культури кожним та кожною із нас. Під час роботи секції відчувалася потреба учасників в інтелектуальному спілкуванні, потреба в питаннях та обговоренні їх доповідей»,
Секція «Філософія культури» була присвячена актуальним філософським аспектам сучасної культури. У секції виступило 13 доповідачів, зокрема з Київського національного університету ім. Т.Шевченка, Донецького національного університету імені Василя Стуса, Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Національного університету водного господарства та природокористування, Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського, Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України, Національного університету «Острозька академія». Доповіді учасників були присвячені проблемі естетизації зла в сучасному кінематографі, феномену мобільності під час пандемії, принципам сприйняття об’єктів, бінарності справедливості через призму фольклорних текстів, соціокультурним причинам виникнення війни тощо. Найбільш жваве обговорення викликала доповідь Михайла Богачова «Штучний інтелект як антропотехнологія» про зв’язок людини й штучного інтелекту, де ключовою тезою автор було те, що штучний інтелект є безпосереднім продуктом людини, який може передбачити відповідальність і особливі форми взаємин.
