15 квітня відбулася Всеукраїнська наукова конференція з іноземною участю до 150-ти річчя Агатангела Кримського «Ідентичність. Дискурс. Імагологія». Організаторами заходу стали: Національний університет «Острозька академія», Інститут сходознавства імені А. Ю. Кримського Національної академії наук України, Волинський національний університет імені Лесі Українки, Рівненський державний гуманітарний університет. Формат проведення – онлайн. Модераторкою події була докторка філологічних наук, професорка катедри української мови і літератури НаУОА Олександра Вісич.
Агатангел Кримський – масштабна постать з огляду на його різноплановий доробок, географічні та культурні маршрути, які він встиг подолати за життя. Він є тим genius loci, чиї сліди на мапі світу інспірують культурологічні, історичні, філологічні студії. Невеликим, втім важливим навігаційним пунктом став для Кримського і Острог.
«Безперечно, формування майбутнього вченого зі світовим іменем є результатом комплексу чинників. Але є всі підстави вважати, що альма-матер вундеркінда – протогімназія в Острозі, де юний Агатангел Кримський навчався упродовж 1881–1884 років, стала підґрунтям для стрімкого розвитку обдарованої особистості. Як і сьогоднішні спудеї Острозької академії, Кримський добре знав наше місто, вдивлявся в силуети напівзруйнованих пам’яток минулого, вслухався в музику віків, закодовану в мовчання, всотував у себе місцеві легенди, шукав своє покликання. Отож в історію острозького культурно-освітнього центру ім’я Агатангела Кримського варто вписати золотими літерами. Хочеться, щоб наша конференція стала продовженням загальноукраїнського вшанування 150-річного ювілею вченого і письменника, а також краю, де формувався його геній»,
Учасників конференції привітав проректор з науково-педагогічної роботи, доктор філософських наук, професор Дмитро Шевчук.
«Відверто скажу, що я чекав на цю конференцію, яка була анонсована ще на початку навчального року. На мій погляд, це одна з ключових конференцій, які проводяться в стінах Острозької академії. Дякую катедрі української мови і літератури за таку ініціативу та співорганізаторам, колегам та партнерам з інших університетів. Постать Агатангела Кримського непересічна й певною мірою місія нашого університету вшановувати й досліджувати його спадщину, оскільки він пов’язаний із Острогом та навчався у місцевій гімназії. Програма заходу насичена, на мій погляд, всім учасникам вдалося торкнутися різних аспектів творчості й життя Агатангела Кримського»,
У пленарному засіданні взяли участь представники всіх тематичних напрямів від історії, філології до краєзнавства.
Доктор філологічних наук, професор Познанського університету імені Адама Міцкевича Ярослав Поліщук розповів про європейську ідею та національну ідентичність в українському письменництві кінця ХІХ – початку ХХ ст., роблячи акценти на літературних здобутках Агатангела Кримського.
«Культурна відкритість українського письменництва проявилась у звільненні від зосередженості винятково на проблемах етнічного порядку, подоланні стану специфічної колоніальної ізоляції, а також у зацікавленні широкою гаммою темою та образів, що розбудовували культурні горизонти українців. Цей шлях успішно освоювали провідні письменники – Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська, Агатангел Кримський тощо. Вони забезпечили вихід українського письменництва із тісного затінку та його авторитетність. Адже творчість цих авторів стала цінністю не тільки для українського читача, вона привертає увагу перекладачів. Таким чином, наша література є предметом культурного трансферу, що принципово важливо»,
Докторка філологічних наук, професорка катедри теорії літератури та зарубіжної літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки Марія Моклиця розмірковувала на тему: «Леся Українка й Агатангел Кримський: притягнення/відштовхування в пошуках форм самовираження». Пані Марія розповіла про складні, сповненні драматизму професійні та особисті взаємини Агатангела Кримського та Лесі Українки, що зафіксовані у листуванні письменників.
Доктор філологічних наук, професор катедри іноземних мов і методик їх навчання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка Денис Чик детально представив роман Агатангела Кримського «Андрій Лаговський» як трактат про духовне відродження у світлі психологічної теорії К.-Г. Юнга.
«Це перший для української літератури модерністський роман. Це історія молодого студента, який змушений заробляти на життя репетиторством. Андрій Лаговський – юнак, який має психічне відхилення – невроз. Аналіз інтелектуального роману Кримського «Андрій Лаговський» не можна вичерпати із застосуванням однієї методології, це було б надто вузько та прямолінійно. Адже цей унікальний для української модерністської літератури текст ще потребує подальших ґрунтовних прочитань»,
Докторка філологічних наук, професорка катедри української мови та прикладної лінгвістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Галина Наєнко розповіла про специфіку наукового стилю Агатангела Кримського, акцентуючи увагу на емотивному складникові полемічного тексту вченого.
«Агатангел Кримський є знаковою постаттю для нашого університету та кафедри, бо він був першим хто читав історію української мови в стінах нашого університету»,
Докторка філологічних наук, професорка катедри української мови і літератури Національного університету «Острозька академія» Світлана Кочерга підготувала доповідь на тему: «Острозький побратим Лесі Українки Михайло Кривинюк»
«У мене викликає особливе зворушення той факт, що два побратими Лесі Українки, моєї патронеси, пов’язані з Острогом. Я дійшла висновку, що ми повинні пишатися Михайлом Кривинюком. Тому, що це зразок того, як хлопчина із скромної сім’ї швидко увійшов до еліти України ХХ ст. Його життєві шляхи перепліталися з Агатангелом Кримським. Таким чином, Острог – це плерома, яка пророкувала побратимів Лесі Українки»,
Також відбулися 4 секційні засідання, на яких виступали вчені зі всієї України. Зокрема, глибокою та пізнавальною була доповідь відомого компаративіста та теоретика літератури Василя Будоного, який представляв Львівський національний університет імені Івана Франка. Науковець поділився своїми міркуваннями щодо естетичної природи поезії Агатангела Кримського.
Змістовними були виступи Раїси Тхорук, Соломії Вівчар, Сергія Гануса та багатьох інших. Важливо, що й молоді науковці мали можливість презентувати свої дебютні розробки та отримати перший конференційний досвід.
