З нагоди Дня української писемности та мови катедра української мови і літератури Національного університету “Острозька академія” організувала низку заходів: літературний вечір “Літчетвер”, написання Радіодиктанту національної єдности, перегляд фільму “Соловей співає”, мовна гра “Пан або пропав у філологійному вулику”, презентація книги «Краса у дзеркалах буття» Я. Поліщука.
Літературний вечір, який організували членкині гуртка “Гуманні”, відбувся 4 листопада. У заході брали участь студенти та викладачі Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарного менеджменту й інших факультетів.
Оксана Пухонська, докторка філологічних наук, доцентка кафедри української мови і літератури Національного університету «Острозька академія», зазначає:
“Наше перше засідання пропоную присвятити важливому листопадовому періоду, який позначає суттєві історичні дати в календарі нашої національної культури: перша подія - трагічна, друга ж - обнадійлива. 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох розстріляли понад 200 представників української інтелігенції. 9 листопада вже маємо подію, яка вселяє надію, у цей день ми відзначаємо українську писемність і мову”.
Студенти, викладачі, представники адміністрації та ректор Національного університету “Острозька академія” приєдналися до написання ХХІ Радіодиктанту національної єдности 9 листопада. Понад 90 учасників були присутні на заході.
Віталій Максимчук, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач катедри української мови і літератури Національного університету «Острозька академія», прокоментував:
“Сьогодні, у День української писемности та мови, ми з вами знову об’єдналися, щоби написати радіодиктант національної єдности. 445 років тому князь Василь-Костянтин Острозький зібрав мудреців із Греції, Польщі, Риму, долучив своїх самородків і об’єднав русинів навколо освіти, створивши Острозьку слов’яно-греко-латинську академію. ЇЇ діячі подарували світу скарби слов’янської писемности та збагатили національні й культурні надбання українців”.
Студентки-філологині 2 курсу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарного менеджменту 9 листопада на чолі з Віталієм Максимчуком, завідувачем катедри української мови і літератури, кандидатом філологічних наук, організували мовну гру “Пан або пропав у філологійному вулику”. На заході були присутні понад 60 студентів і студенток. Гра складалася з 11 раундів. За перемогу змагалися три команди студенток-філологинь: “Акули філології”, “Аккерманки”, “Ром”.
“Усіх нас об’єднала одна важлива подія – День української писемности та мови. Свято традиційно відзначають 9 листопада, вже 24 роки поспіль. 1997 року воно було започатковане указом Президента України, Леоніда Кучми. Обов’язок кожного громадянина України – це грамотно володіти українською мовою”,
Книгу «Краса у дзеркалах буття» доктора філологічних наук, професора, керівника закладу україністики Познанського університету імені Адама Міцкевича, літературознавеця, Ярослава Поліщука презентували 11 листопада в Національному університеті «Острозька академія».
«З огляду на популярність Вашої монографії «Міфологічний горизонт українського модернізму», а також об’єктів і предметів наукових студій, які втілені в тому тексті, можемо бачити Ваше надзвичайно багатогранне захоплення автурою. Усе починалося з Лесі Українки, потім була Ольга Кобилянська, Михайло Яцків. Важливу сторінка цього етапу досліджень відводять «Молодій музі», особливо Богданові Лепкому»,
«Ідея цієї книжки сформувалася на перехресті трьох імовірних шляхів, якими повинен був піти автор, тобто якийсь із них вибрати. Ці 3 шляхи відображені в структурі. Краса у дзеркалах буття – це метафора доброго мистецтва. З одного боку, модерністи вважали, що краса мистецтва вища від життя, але, з іншого боку, цей зв’язок життя з мистецтвом є необхідною умовою успіху кожного письменника, доброго автора. Коцюбинський це прекрасно розумів. Його твори цінні не лише тим, що там ідеал краси втілено, але й тим, що вони тісно пов’язані з життям»,
За словами спікера, ці 3 шляхи такі: перший – традиційний, створення сучасної творчої біографії автора; другий – погляд інтерпретатора: спроба подивитися на творчість Коцюбинського по-новому; третій – кільцева з поверненням до першого, але і спроба представити Коцюбинського на тлі культурного розвитку.
Катедра української мови і літератури щиро дякує всім спудеям за участь у зустрічах і принагідно запрошує на майбутні заходи, особливо на святкування Дня рідної мови, що відбудеться в лютому.
Більше про написання Радіодиктанту національної єдности: https://www.oa.edu.ua/ua/info/news/2021/09-11-02
