У межах відкритого університету 2 грудня відбулася лекція Томаша Кемпи, дослідника князів Острозьких із Польщі, професора Університету Миколи Коперніка в Торуні. Спікер розповів про проблеми відносин київського воєводи Костянтина-Василя Острозького з польсько-литовськими володарями: Зиґмунтом І Старим, Зиґмунтом ІІ Августом, Генрихом Валуа, Стефаном Баторією, Зиґмунтом ІІІ.
Дмитро Шевчук, доктор філософських наук, професор, проректор із науково-педагогічної роботи Національного університету «Острозька академія» виступив зі вступним словом:
«Сьогодні маємо чергову зустріч у рамках відкритого університету Острозької академії. Це цикл науково-популярних лекцій, який ми розпочали півтора роки тому. Але цього, 2021 року, особливу увагу присвячуємо тематиці острогіани, бо відзначаємо 445-річчя Острозької академії і 440-річчя Острозької Біблії. У нас було вже чимало лекцій. Ми намагаємося не тільки використовувати потенціал нашої кафедри історії або Центру вивчення спадщини Острозьких, але також запрошувати тих людей, які вивчають князів Острозьких, історію Острога».
Томаш Кемпа розповів про те, який реальний вплив мав князь Костянтин-Василь Острозький при королівському дворі в різні моменти життя. Крім того, лектор закцентував увагу на відносинах Костянтина-Василя з габзбурзьким двором, а також найбільш контроверсійному та дискусійному питанні його ставлення до Москви та її володарів. Томаш Кемпа наголосив, що найбільше на відносини князя і польсько-литовських володарів впливав той факт, що Костянтин-Василь займав посаду київського воєводи.
«Це було зрозуміло через проблему оборони українських земель перед зовнішньою загрозою: татарами чи Москвою. Не завжди князем були задоволені чергові польські королі, які, очевидно, розраховували, що він використає частину своїх приватних ресурсів для організації оборони територій. Костянтин-Василь Острозький також мав палкий характер: він міг показати його навіть у присутності королів. Особливо це було видно під час правління Зиґмунта ІІІ. Ба більше, князь не часто мав можливість перебувати при королівському дворі й певним чином завоювати прихильність і довіру монархів. Через це він не був найближчим соратником жодного з монархів, тому мав залишатися на сторожі південно-східних кордонів Корони Польської»,
До слова, зараз професор Томаш Кемпа працює над написанням чергової книги, присвяченої князям Острозьким.
